Субота, 28 грудня 2019 15:56

Науково доведено — працювати взимку треба менше

Науково доведено — працювати взимку треба менше
Вчені популярно пояснили, чому взимку робочий день має бути коротший і чим загрожують перероблення в цей час року.

У багатьох з нас зима з її короткими холодними днями і довгими морозними ночами викликає відчуття нездужання. Нам важче прокидатися і дуже складно змусити себе працювати. В результаті ми нічого не встигаємо.

Для невеликої частини населення, яка відчуває сезонний афективний розлад (SAD), справи йдуть ще гірше — зима обертається виснажливою нудьгою. При цьому люди відчувають гіперсомнію (денну сонливість) і у них частіше поганий настрій, ніж хороший. Крім того, вони відчувають всепроникливе почуття марності.

Депресія — звичайне явище для зимового періоду. Кількість самогубств збільшується, а продуктивність праці на робочих місцях падає. Особливо в січні й лютому.

Научно доказано — работать зимой надо меньше

Все це легко пояснити зимовою похмурістю — досить туманна ідея. Але є і наукова причина SAD.

Якщо наш внутрішній годинник не синхронізований з робочим графіком, хіба не варто підлаштовувати під нього наш робочий день?

«Якщо наш внутрішній годинник велить прокидатися о 9:00 з-за темного ранку, але ми все одно встаємо в 7:00 — тоді ми урізуємо свій сон», — каже професор психології Університету Суїнберн (Австралія) Грег Мюррей.

Дослідження в області хронобіології — вивчення того, як наш організм регулює сон і неспання — підтверджують ідею того, що взимку потреби у сні змінюються, а обмеження сучасного життя в зимові місяці неприйнятні.  

Циркадні годинники — це концепція, яку вчені використовують для вимірювання нашого внутрішнього відчуття часу. Даний 24-годинний таймер визначає, коли організм хоче засинати і прокидатися.

«Організм любить робити ці речі одночасно з внутрішніми годинами, які є головним регулятором того, як наше тіло і поведінка співвідносяться з циклом сонця», — пояснює Мюррей.

Існує величезна кількість гормонів та інших хімічних речовин, які беруть участь у регулюванні внутрішніх годин, а також безліч зовнішніх чинників.

Найбільш важливим є сонце і розташування на небі. Фоторецептори очей, відомі як ipRGC, особливо чутливі до синього світла, внаслідок чого ідеально підходять для калібрування циркадних годин. Є докази того, що ці клітини відіграють вирішальну роль у регулюванні сну. Еволюційна цінність цього біологічного механізму полягала в тому, щоб сприяти змінам у нашій фізіології, біохімії та поведінці в залежності від часу доби. Дана функція є у всіх живих істот на Землі.

Враховуючи довжину дня, механізм готує організми до сезонних змін поведінки, таким як розмноження або сплячка.

Хоча досліджень, присвячених тому, чи будемо ми краще себе почувати при більшій кількості часу, який відводиться на сон взимку, не проводилося, існує чимало доказів того, що це саме так і є.

«З теоретичної точки зору скорочення часу природного освітлення вранці взимку повинно сприяти тому, що ми називаємо фазовою затримкою», — говорить Мюррей.

Затримка фази означає, що наші циркадні годинники змушують нас прокидатися пізніше взимку. Саме тому ми все частіше відкладаємо дзвінок будильника з приходом зими, даючи собі поспати ще хоча б 5 або 10 хвилин
Джерело

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 132

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама