Неділя, 17 грудня 2017 19:58

Рік тому була створена Полянська ОТГ

Рік тому була створена Полянська ОТГ
Не тільки більше повноважень місцевій владі, але й відповідальності під зав‘язку – раз хотіли новизни, то нехай собі щасливо працюють і фундамент завтрашнього міцно будують.

 

 Наша доба стрімка та непередбачувана! Вона, із напнутими вітрилами, несе усіх нас уперед, ламає стетеотипи, заскорузлі схеми та будує нове життя. Тільки так можна чогось досягти та краще жити! Узагалі-то, руханка – це прогрес. Видно це на щоденних прикладах із життя села Поляни, яке недарма називають курортним раєм і столицею санаторіїв нашого краю. А воно й насправді красиве споконвіку, до того ж будь-якої пори – навіть слякота чи сніговії не зіпсують полянської мажорної картини. Тут нерідко відбуваються творчі пленери, тут хочеться жити, відпочивати та просто релаксувати. У службових і ділових справах частенько навідуюся у Поляну, де ось уже рік діє об‘єднана територіальна громада. У географічно-часовому вимірі це ніби ніщо, такий собі мізер і зовсім мало.

Згадаймо! Рік тому стартувала Полянська ОТГ

Але коли глянути на цю важливу та неординарну подію з точки зору суспільно-державницької, то одразу впадає у вічі, що тут, на території (читай: на землях) дев‘яти населених пунктів, на очах змінюються підходи до діла, тут "оживає" потроху те, що колись лежало нерухомо. Тобто вмирало та ниділо! А тепер починає "дихати" новизною кожен квадратний метр-кілометр, усе, що по периметру охоплює об‘єднана територіальна громада: тротуари, дороги, путівці, соціальні та об‘єкти культури. Можливо, це усе ще не видно неозброєним оком, однак люди тут уже потроху пишаються, що вони родом-ходом із Полянської ОТГ. Я, коли хочете, то бадьорюся та насолоджуюся, що саме це село стало "піонером" децентралізаційної реформи на Закарпатті. Хоча були опоненти, які різними доказами переманювали людей на свою сторону. Молодці, що не пішли за говорунами та людьми лихими...

"Мені частіше за інших колег доводиться бувати у Полянській сільській раді, інших поселеннях, що добровільно об‘єдналися та продовжують жити і творити за новими законними схемами, – ділиться своїми думками громадський діяч і правозахисник Василь Шетеля. – Водночас спілкуюся з Іваном Дрогобецьким мало не щодня, телефоном у тому числі, вирішуємо питання соціального, правового та правозахисного спектру, інших напрямків". І на цей раз до голови ОТГ він завітав у робочий день, тож власними очима побачив, скільки проблем вирішує це вельми енергійна та із кипучою душею людина. Без перебільшення, він справжній лідер села, об‘єднаної громади, щодня зростає його вплив, авторитет серед народу. На його плечі додається турбот і подвоюються завдання. Вирішення жодного не терпить зволікання, хоча, у принципі, цього у практиці Дрогобецького ніколи не було. Навіть коли працював у Сваляві на посаді голови РДА. Якщо насправді, то такий стиль тут навіть не прижився б, адже він із когорти тих, хто запалює, хто не вміє ховатися та нишком-тишком або шито-крито спостерігати, як у когось щось не ладиться. А потім дорікати, чому зроблено не так, чому вчинили усе навиворіт або ж навпаки і т. д. Він завжди береться за непрості теми, однак кожен новий день "дарує" нові проблеми. Береться за них не зі злістю, а із щирою усмішкою, добрим серцем. Бо коли керівник у гніві, зопалу може таке "втяти" підлеглому, що завтра аж соромно стане. Аби такого не траплялося, має бути веселий і зичливий, аби файним настроєм запалити інших...

Цю світлину зроблено моїм фотоапаратом, а ось кому він тої жовтневої пори потрапив до рук – важко сказати. Натомість В. Шетеля із паном Дрогобецьким сиділи у службовому кабінеті останнього та нашвидкуруч підводили підсумки тижня (на 1-й світлині), який видався доволі строкатим. А ще міркували, якою бачиться йому дата 18 грудня ц. р. з нагоди створення ОТГ. Наголошував, що річниця пройде без бучних урочистостей і феєрверків, помпезних здравиць і тостів, але це аж ніяк не значить, що не буде "шампанського" та інших святкових привітань чи атрибутів. Та навіть скромні преміальні будуть вручені працівникам ОТГ. За сумління та роботу! Зрештою, не про це, а про те, як він уміє зловити людську "мить" та радіти, що день пройшов успішно. Для нього головне – це вплинути на життя сельчан, додати їм упевненості, переконати, що завжди так не буде, а завтра стане ліпше. Інколи дивуюся та хочу дати відповідь (нерідко сам собі), звідки у цього невисокого зросту чоловіка стільки харизми, рішучості, снаги бути на передовій. А чи виправдана така наполегливість – покаже час. Однак уже зараз можна з упевненістю сказати, що голова сільради чудово виконує свої повноваження, які у нелегкій сутяжі на цій благословенній землі виборов рівно рік тому. Саме тоді й народилося місцеве самоврядування, яке на той час стало четвертим у нашому краї. Одні кажуть, що Дрогобецький відірвався від реальностей і повірив у міфи, "полетівши у небеса", інші йому "аплодують", бо зумів піти непротоптаною стежиною та працювати так, як не вміють (а може не хочуть) інші. Залізних аргументів і переваг нового життя уже достатньо, але небавом їх "насіється" значно більше. Минулорічна перемога та підтримка "полянського й електорату всієї плосківської долини", додали азарту, на видноколі – нові завдання, реформи у всіх без винятку сферах соціально-економічного життя. По крайній мірі, голова сільради та всі місцеві фахівці налаштовані продовжувати перебудову шляхового господарства, комуналки тощо. Отже, що у тому погано, коли у центрі Поляни щойно засфальтували ту частину вулиці, яку була у вибоїнах досить давно. І не із-за нерішучості влади, а через безгрошів‘я. У цьому плані ситуація має покращитися найближчим часом...

На другому знімку зафіксовано заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого комітету Василя Зварича, секретаря сільради Нелю Петрус, начальників відділів загальної і організаційної роботи Тараса Матушака, архітектури, земельних відносин і житлово-комунального господарства Івана Кнапа, адміністратора керівного складу О. Туряницю, спеціаліста сільради Е. Годю, які у хвилину дозвілля вирішили стати в один ряд і просто позувати перед репортером. Їм "велика гра" нецікава, вони себе добре почувають у кабінетах і за робочими столами, де фіксується істинне сільське життя, де вони спроможні своїм землякам дати рецепти завтрашнього дня. Тож у сільраді постійно багато ходоків і тих, хто шукає правди і розв‘язання найболючіших завдань, що вже скоро прискорять ходу до нових вершин. Хтось приходить і спалахує від гніву, а дехто прямолінійно запитує, кудит йти та що робити, аби "учорашнє" стало уже нарешті історією. Вірять, що Іван Дрогобецький завдяки своїм бійцівським якостям укупі з неординарним менеджерським хистом зуміє стати ще вище своїх опонентів, а прихильників нізашо не розчарує. Ось такі мої думки, коли дивлюся на це ділове та цілком життєве фото, де мої приятелі удвох малюють ту дорогу, яку вже, як мовиться, прокладено, і той шлях, який чекає свого оновлення. Я радий, що істинна реконструкція життя розпочалася на території Полянської сільської ради рівно рік тому, коли виборці не піддалися на сумнівного роду обіцянки та своїми голосами дали "зелену" путь правильному вибору. Жити по-старому у передгірській Поляні більше не тільки не будуть, але й не зможуть...

Михайло МИХАЙЛИШИН

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 301

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама