Вівторок, 18 вересня 2018 16:28

Карпатський “трюфель” – гордуман — росте в смерекових лісах Карпат

Карпатський “трюфель” – гордуман — росте  в смерекових лісах Карпат
Карпатський “трюфель” – гордуман — росте виключно в смерекових лісах. Втім, його популяція на Закарпатті чимдалі зменшується. Латиною цей гриб називається Katathelasma imperiale, українською науковою - катателазма цісарська або царська, що зайвий раз підкреслює його унікальність, величність і цінність.

Цікаву та пізнавальну історію про смачного представника царства карпатських грибів розповів на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук користувач Андрій Боєчко.

Нижче подаємо розповідь мовою оригіналу:

“Гуцули називають його по-різному.
На Сколівщині – здебільшого Корбаном (за прізвищем місцевого жителя, який першим почав його їсти), на Верховинщині – Гордуманом (бо росте велично і гордо, та ніколи не червивіє і не гниє), на Рахівщині – Тунтом і Гуцульським грибом.


В селі Бистрець, що розташоване майже під Попіваном, Ребрами і Спицями, цей гриб називають Коров‘єком (хоча корови його не їдять).
Трохи далі до кордону з Румунією, в Зеленому та Шибеному він зветься Кордуманом, Гордубаном, Пістрєком, Тонтом і ще десятком інших етимологічно незрозумілих найменувань.
Складається враження, що в кожному селі його називають якось інакше, щоб ніхто з прийшлих або туристів не здогадався, що гуцул зібрав у лісі.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.


Таким чином місцеві жителі намагаються охороняти цей гриб, зберігаючи його для себе.
Понад десять років я вивчаю Катателазму царську (в подальшому я називатиму його Гордуманом, бо цю назву пам‘ятаю з дитинства).

На данном изображении может находиться: обувь


То що воно таке – Гордуман.
Червона Книга України дуже лаконічно описує цей гриб. Складається враження, що ті вчені, які його туди вносили, ніколи його в лісі не бачили.
Єдиний представник роду катателазмових – Гордуман – має статус рідкісного, зникаючого виду.
В світі росте лише в штаті Орегон (США), в Карпатах (не лише Українських, але й польських, словацьких, румунських), і в Кримських горах.

На данном изображении может находиться: на улице и текст


За моєю інформацією, ніде, крім України, законом не охороняється.
ЧКУ пише, що причиною зменшення пополяціі гриба є масове збирання населенням.
На мою думку – це повна беліберда (вибачте за жаргон).
Справа в тому, що лише один з п’яти гуцулів знає, як той гриб виглядає, і один з двадцяти – де він росте.
Туристи з інших областей України, які приїжджають сюди на відпочинок, взагалі ніколи його не бачили і нічого про нього не чули.

На данном изображении может находиться: еда


Тому говорити про масовість збирання не має сенсу.
Єдиною причиною зменшення популяції Гордумана в Закарпатті і на Львівщині є масова вирубка смерекових лісів (гриб росте виключно в смерековому лісі). Кілька разів я знаходив гриб і в мішаному, але то скоріше виняток з правил. Очевидно, на тому місці колись ріс ліс смерековий, його знищили, але симбіоз клімату, кислотності грунту, коріння і грибниці залишився. Тому Гордуман там і є.
Дуже часто я знаходив гордумани й на полянах посеред смерекового лісу.
Далі ЧКУ пише, що гриб росте маленькими сім‘ями ( по два чи три грибочки).
Повна фігня ( ще раз вибачте),. Часто гриб росте великими сімействами ( по 8-15 плодових тіл) на площі, що не перевищує одного квадратного метра).
Тепер щодо розміру гриба (до опису плодового тіла ЧКУ я зауважень не маю) – Червона Книга України помилково визначає максимальний розмір шапки гриба максимум у 20 сантиметрів.
Так от, учора ми знайшли багато Гордуманів, діаметр шапки яких перевищував 30 сантиметрів. А вага цих плодових тіл сягала до півтора кілограми (Гордуман дуже щільний і важкий гриб).
Охороняти його взагалі немає сенсу. Щороку кількість гриба в Карпатах стабільно зростає. І це жодним чином не пов’язано з Червоною Книгою. Просто змінюється клімат і менше вирубується лісу.
Оскільки ЧКУ не дає жодного опису властивостей гриба, його якостей, способів використання та вживання в їжу, дозволю собі написати про це детальніше.
Найголовніше в Гордуманові – його запах. Саме через цей неповторний аромат його і називають карпатським трюфелем.
Зауважу, що нічого спільного з трюфелем катателазма не має, це зовсім інші види. Запах Гордумана мені особисто віддалено нагадує запах п‘ємондського трюфеля , хоча , звичайно, це лише моє внутрішнє враження.
Я запитував багатьох людей в гірських селах про цю особливість Гордумана.
Хтось каже, що відчуває запах молодого грецького горіха, хтось вловлює аромат кіндзи, хтось – хвої.
Одностайно лише одне – це приємний пряний аромат, який ні з чим не переплутаєш.
Від дуже стійкий і насичений, тривалий і благородний.
Якщо ви візьмете два-три кілограми білих грибів і засмажите їх, поклавши в смажку лише один маленький Гордуман вагою до ста грамів, страва матиме стійкий аромат саме Гордумана, а не білого гриба.
В маринованому виді Гордуман трохи жовтуватий і хрусткий, запах і смак частково втрачає, але не так, як скажімо білий гриб.
Сушений гриб майже не пахне, али при відмочуванні запах з‘являється знову.
Щодо кулінарних властивостей, використовується з м‘ясними та рибними стравами.
В штаті Орегон, наприклад, особливою популярність користуються котлети з фаршу дикого кабана чи лося, перемішані з фаршем з Гордумана.
Щодо гуцулів, найчастіше з Гордумана роблять голубці. Жодне гірське весілля не обходиться без цієї страви.
Я варив з Гордумана грибну юшку з м‘ясом.
Було смачно.
Посипаю порошком з Гордумана і Білого пасту і картоплю.
Коли смажу рибу, особливо велику озерну чи ставкову, натираю цим порошком , аби прибрати запах застояної води.
Мариную Гордумана разом з білими грибами, або окремо в томатному соці, що надає плодовому тілу досить незвичного
для грибів смаку.
Запитував у місцевих травників про лікувальні властивості Гордумана.
Те, що гриб практично не червивіє і не гниє, говорить про те, що в ньому є речовини, які мають бальзамічні чи відновлювальні властивості.
Знахарі про це нічого не кажуть.
Багато разів чув про те, що мольфари використовували Гордуман у своїх обрядах і настоянках, однак це скоріше легенди, ніж факт. Тай мольфарів у Карпатах давно немає, запитати ні в кого.
Отакий от невивчений ніким гриб росте в Карпатах.
Загадковий і таємничий, смачний і запашний.
Як на мене, набагато цінніший, ніж трюфель, бо його можна не тільки нюхати, але й їсти”, – написав Боєчко.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 254

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама