Неділя, 02 серпня 2020 14:22

Назар Ладика: Громадянське суспільство – це «кардіостимулятор» розвитку України як Правової держави

Назар Ладика: Громадянське суспільство – це «кардіостимулятор» розвитку України як Правової держави
Одна з основних тез інтерв’ю Назара Ладики: "Адвокатура України є єдиним правозахисним органом. Тому не завжди слід говорити чи про «старе», чи про «молоде» покоління адвокатів, а слід говорити про тих адвокатів, які забезпечують прогрес в адвокатурі та її рух до європейських правових стандартів. Але якщо вже так називатись, то тоді я б підкреслив, що молоде покоління забезпечує майбутнє адвокатури, проте з повагою ставиться до метрів вітчизняної адвокатури, які як я вважаю, відіграють ключову роль на шляху утвердження принципів незалежності та ефективного самоуправління адвокатури.

Тож не потрібно ділити адвокатів «за віком», але слід говорити наскільки вони професійно та відповідально підходять до виконання тієї чи іншої роботи".

 

***

1 серпня 2020 року в Ужгороді голова Правління Асоціації захисту прав правників України Олексій Фазекош представив нового члена команди – молодого, але перспективного адвоката Назара Ладику, керівника АО "МК ЛЕКС", який очолив Комітет з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування АЗПП.

 

Цього ж дня вдалось провести бліцінтерв'ю з Назаром Ладикою.

 
 
 

- Назаре Івановичу, ваше ставлення до такого кліше як «молодий, але перспективний». Чи достатньо вашого адвокатського досвіду для того, щоб очолити Комітет Асоціації?

- Насправді «молодість» дуже відносне поняття. Я отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ще у грудні 2012 року. Потім, щоправда, призупиняв його дію на 1 рік, але навіть на державній службі я займався виключно юридичними питаннями. Що ж стосується кліше «молодий адвокат», то тут треба наголосити на такому. Адвокатура України є єдиним правозахисним органом. Тому не завжди слід говорити чи про «старе», чи про «молоде» покоління адвокатів, а слід говорити про тих адвокатів, які забезпечують прогрес в адвокатурі та її рух до європейських правових стандартів. Але якщо вже так називатись, то тоді я б підкреслив, що молоде покоління забезпечує майбутнє адвокатури, проте з повагою ставиться до метрів вітчизняної адвокатури, які як я вважаю, відіграють ключову роль на шляху утвердження принципів незалежності та ефективного самоуправління адвокатури. Тож не потрібно ділити адвокатів «за віком», але слід говорити наскільки вони професійно та відповідально підходять до виконання тієї чи іншої роботи.

 

- Вступ до лав Асоціації, яка по суті є громадським об’єднанням, адвокатура та значний правничий стаж, взаємодія з органами місцевого самоврядування – як це все поєднуватиметься у вашій подальшій роботі?

- Органи державної влади, місцевого самоврядування і громадські об’єднання є самостійними елементами політичної системи суспільства, кожен з яких має власну структуру, принципи організації та діяльності. Вони є самостійними у розв'язання питань, що належать до їх компетенції, і водночас мають тісну взаємодію. Зокрема, демократична держава усіляко підтримує незалежність громадських об’єднань, які своєю чергою допомагають державі вирішувати завдання правового та соціально-економічного характеру, беруть участь у формуванні органів публічної влади тощо.

 

На сьогодні важливим напрямком діяльності держави є якісна зміна її взаємовідносин із громадськими об’єднаннями. Це завдання випливає із зобов’язань України перед Радою Європи і Європейським Союзом. Що ж стосується векторів діяльності на перетинах юриспруденції та громадської діяльності, то тут все просто. От, наприклад, якщо ми кажемо «юридична служба в ОМС» - то це юрист місцевої ради чи юрист усієї громади? А правовий захист населення та керівних органів ОТГ – це виключно через адвокатуру чи можливі і додаткові способи захисту? Такі питання викликають дискусію, але правильна відповідь одна – і Асоціації, і ОМС, і юристи повинні працювати на усю громаду, через те, що інтереси місцевої влади і виборців – спільні. За активної роботи з органами місцевого самоврядування можна підіймати дуже багато актуальних питань майже з усіх галузей права. Тут може йти мова й про правовий захист підприємців. І про деталі процедури та порядку виявлення, обліку, збереження та використання безхазяйного нерухомого майна та відумерлої спадщини на території ОТГ. І про секрети публічної інформації з питань прозорості та підзвітності влади. І багато інших нюансів. А взагалі із впровадженням реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади відбувається поступова переорієнтація роботи системи правової допомоги: від надання правових послуг окремим фізичним особам до розширення правових можливостей територіальних громад. Важливий акцент у такому випадку слід робити і на право роз'яснювальній роботі, яка допоможе ефективно реагувати на юридичні питання в умовах швидкозмінного суспільства.

 

- Наскільки серйозно залучатимуться адвокати до роботи з ОТГ?

- Поки не можна чітко відповісти на це питання. Але поміркуймо ось над чим. Разом з позитивною динамікою утворення ОТГ періодично виникають ситуації, коли рішення органів місцевого самоврядування, в тому числі пов’язаних із процесами добровільного об’єднання та приєднання територіальних громад, оскаржуються у судах. Більшість сільських, селищних рад, а в деяких випадках і міст не мають у своїх штатах фахівців у галузі права, які б могли забезпечувати повноцінний правовий супровід у випадках оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування чи їхніх посадових осіб у судах різних інстанцій. Як наслідок, сьогодні для значної частини територіальних громад, які планують об’єднання, та новостворених ОТГ суттєвою проблемою є можливість повноцінного представництва своїх прав та законних інтересів у судах. Тому цілком можливо прогнозувати, щоб шляхом відкритого конкурсного відбору сформувати команду висококваліфікованих адвокатів, які за запитами громад надаватимуть професійну правову допомогу органам місцевого самоврядування у процесі децентралізації, приділяючи особливу увагу здійсненню представництва інтересів територіальних громад в судах різних інстанцій у спорах, що пов’язані із процесами добровільного об’єднання та приєднання територіальних громад, для підсилення спроможності територіальних громад. Це просто як один з варіантів співпраці, причому правова допомога надаватиметься громадам адвокатами безоплатно (pro bono). Буде це реалізовано чи ні – час покаже, але механізми співпраці існують і їх навіть не треба особливо вигадувати.

 

- Наразі в Україні завершується період реалізації чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, яка розрахована на 2016-2020 роки. Чи повинна громадська спільнота, наприклад на рівні Асоціацій, таких як АЗПП, активно включилась у процес підготовки нової Стратегії?

- Впевнений, що так. Але дуже важливо, аби у цьому процесі, крім громадських об’єднань, брали участь зацікавлені представники органів влади. Адже саме спільна робота над Стратегією може згуртувати усіх стейкхолдерів і сформувати дороговказ для сталого розвитку громадянського суспільства як основи Української правової держави. Ще важливіше, аби завдання нової Стратегії були належним чином реалізовані. Для руху уперед важлива думка громадськості і влади одночасно.

 

- А тоді, що ви скажете, за якими критеріями варто оцінювати ефективність державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства?

- Дискусія щодо необхідності оцінювання ефективності державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства вже давно триває в Україні. Але, на жаль, дотепер ані влада, ані інститути громадянського суспільства не виробили адекватних критеріїв та індикаторів для оцінювання цієї ефективності. Це завдання мала вирішити Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства, утворена при Президентові України у 2016 році. Але через її незадовільну роботу і відсутність належної уваги з боку уряду та Адміністрації президента це завдання не було виконано. Проте найчастіше в якості основного критерію для оцінювання ефективності державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства вважають частку пропозицій інститутів громадянського суспільства, врахованих органами публічної влади у своїй діяльності. При цьому експерти пропонують оцінювати ефективність реалізації державної політики за критерієм відповідності національного законодавства щодо діяльності інститутів громадянського суспільства європейським стандартам.

 

Так чи інакше, але Громадянське суспільство – основа сталого розвитку держави. Мало того, саме зараз, можливо, слід розглядати громадянське суспільство як своєрідний «кардіостимулятор» розвитку суспільства, як ключову ланку розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави. Проте дуже часто налагодженню нормальних, конструктивних владно-громадських стосунків заважає нестача знань у кожній зі сторін про іншу, а також нестача кваліфікації для співпраці у тих, від кого залежить ефективність цієї взаємодії, в тому числі і в аспекті правової взаємодії, з чим я сподіваюсь я й буду справлятись на посаді голови Комітету з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування Асоціації захисту прав правників.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 96

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама