Понеділок, 18 лютого 2019 15:23

Закарпатський лікар-рентгенолог Євген Смик про те, які обстеження й чому краще робити при інсульті

Закарпатський лікар-рентгенолог Євген Смик про те, які обстеження й чому краще робити при інсульті
Інсульт – порушення роботи і ушкодження тканин мозку. Виникає він через раптове припинення постачання крові до клітин мозку, через що вони починають відмирати. Щороку тільки в Україні фіксують понад 111 тисяч випадків інсульту, при цьому майже кожен третій помирає.

 

 Лікарі розпізнають два види інсульту: ішемічний (виникає через блокування судин тромбом) і геморагічний (виникає через порушення цілісності судинної стінки, що призводить до крововиливу). Обидва види вкрай небезпечні, але в обох випадках можна допомогти, якщо вчасно діагностувати проблему. Як це зробити і що може сучасна медицина – говоримо з закрапатським лікарем-рентгенологом  Євгеном Смиком.

Закарпатський лікар-рентгенолог Євген Смик про те, які обстеження й чому краще робити при інсульті

– Пане Євгене, чому таку важливу роль відіграє діагностика при перших ознаках інсульту? 

– Якщо в людини виникла симптоматика гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК – це інсульт) у гострій стадії, то перше завдання лікаря – визначити, геморагічний чи ішемічний інсульт настав. Чому? Тому, що залежно від виду тактика лікування буде кардинально відрізнятися. Препарати, які призначають при ішемічному інсульті не можна призначати при геморагічному, і навпаки.

Загальний підхід у такому разі – виконання в терміновому порядку комп’ютерної томографії (так зване КТ), оскільки вона, по-перше, в нашій області є абсолютно доступним методом (загалом налічується 12 КТ-сканерів, 5 із них – у м. Ужгород), по-друге, оперативним. Дуже важливий момент – це швидкість виконання процедури. Звичайно, що КТ, на відміну від МРТ, пов’язана з опроміненням, але в даному випадку, коли стоїть питання про життя і смерть пацієнта, ми нехтуємо іонізуючим випромінюванням, оскільки КТ легше за технікою виконання. Адже на сучасних «мультиспіральних» комп’ютерних томографах ( МСКТ ) обстеження голови проводиться всього за 45-50 секунд, а МРТ при цьому вимагає бодай 15-20 хв. У той же час слід зауважити, що для пацієнта з порушенням мозкового кровообігу витримати в нерухомому стані навіть декілька хвилин може бути складно, іноді практично неможливо (нерідко такі хворі неконтактні, збуджені). Тому, на нашу думку, при наявності порушення свідомості, а також у першу годину-дві від появи клінічних симптомів захворювання КТ має однозначну перевагу.

– Тобто, якщо рекомендують зробити КТ, а потім – МРТ, то перше обстеження не зайве, як нерідко вважають…

– Завдання КТ у даному випадку побачити, є чи немає внутрішньомозкового крововиливу. Якщо нема, то лікарі припускають наявність ішемії й такого пацієнта потрібно «вести», як при ішемічному інсульті. Найкращим методом для підтвердження діагнозу ішемії є МРТ. При цьому поясню таке: важливим фактором при ГПМК є можливість локалізації процесу в головному мозку, а за допомогою МРТ фахівці можуть побачити, в якому басейні головного мозку виникла проблема.

– Чи є випадки, коли МРТ має перевагу над іншими методами обстеження?

– Так! Особливо цінним методом є МРТ, на відміну від КТ, при наявності так званих стовбурових інсультів, які є особливо небезпечними для пацієнта, бо в стовбурі зосереджені основні центри життєзабезпечення людини – центр дихання приміром. Великий недолік КТ у тому, що за допомогою цього методу ішемію стовбура в переважній більшості не можна побачити. МРТ натомість чітко поставить діагноз, навіть якщо величина ділянки інсульту – всього декілька міліметрів.

– Сьогодні нерідко можна почути, що за можливості краще звертатися на обстеження туди, де працюють «високотеслові» апарати (апарати з високою напруженістю магнітного поля – від 1,5Т і вище). Невже різниця така разюча?

– Певна річ. Дуже велика перевага МРТ, особливо високотеслових (чи високопольних), у програмному забезпеченні. Раніше на низькопольних МРТ ми могли переконливо підтверджувати наявність ішемічного інсульту тільки через 12-14 годин після його виникнення. При цьому зауважу: існує таке поняття, як «терапевтичне вікно» – час, коли можна проводити  тромболітичну терапію, що дозволить блокувати поширення ішемії, і зазвичай це вікно становить всього 3-6 годин від початку нападу. Тобто, це терапевтичне вікно вимагає ранньої діагностики, і оскільки ні КТ, ні низькотеслові МРТ-сканери не давали змогу побачити вогнище ішемії в даному часовому проміжку, втрачався дорогоцінний час. Зараз на високопольних сканерах є можливість виконання так званих «дифузійно-зважених» зображень (DWI), а також магнітно-резонансної перфузії ( PWI ), які теж виконують у ЗДЦ «Євроклінік». У чому їхня перевага? МР-перфузія дає змогу підтвердити наявність ішемії вже в перші три години від початку клінічних проявів. МР-дифузія, виконання якої займає буквально кілька секунд та не вимагає додаткового контрастного підсилення, дає змогу побачити зону ішемії від 3 до 6 годин, тобто, ще є змога захопити терапевтичне вікно.

– Що дає можливість такого оперативного обстеження та лікування?

– Якщо пояснювати простою мовою, то сьогодні за допомогою згаданих методик ми можемо побачити так зване «ядро» інсульту, в межах якого всі нервові клітини вже загинули та зону «напівтіні», нейрони якої ішемізовані, але ще здатні «повернутися до життя» за умов проведення своєчасної тромболізисної терапії в межах терапевтичного вікна. Якщо ж у перші години ми не проведемо адекватну діагностику та лікування, то через 6-12 годин після початку захворювання зона напівтіні перейде у сформований інсульт, і що би ми потім не робили, функція, за яку відповідає уражена ділянка мозку, буде втрачена назавжди. Отже, в перші години порятунку пацієнта фактично йде боротьба за цю зону напівтіні. Потім, у динаміці, під час повторних обстежень можемо здійснити контроль і оцінити ефективність проведеної терапії. Якщо повернули ішемізовану ділянку до життя, то вважаємо це успіхом! Бо це означає і порятунок різноманітних функцій організму, приміром, людина знову зможе самостійно рухатися, розмовляти чи розуміти сказане!

– Ви дуже цікаві речі розповідаєте, а чи вдається реально втілити все це на практиці?

– Так, однозначно! Тут єдине питання – вчасне звернення пацієнта на обстеження!

– Насамкінець, давайте нагадаємо основну симптоматику гострих порушень мозкового кровообігу.

– Основне, що має насторожити – поява слабкості в кінцівках на одному боці тіла. Також може «потягнути» кут ока чи рота, будь-яка, навіть найменша асиметрія обличчя має одразу насторожити! Зорові порушення (двоїння, розмитість), проблеми з координацією, падіння, втрата свідомості також можуть бути ранніми ознаками інсульту. В такому разі не зволікайте ні хвилини, викликайте «швидку» й звертайтеся до спеціалізованих центрів за якісною допомогою!

– Спасибі за розмову, успіхів вам у порятунку людей!

 uzhgorod.net.ua

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 453

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама