П'ятниця, 16 березня 2018 17:52

Василь Свалявчик: Робіть вто, што любите, и нигда не одказуйте ся од свойих забажанок, даже кедь они ся видять безсмысленныма (інтерв'ю на русинській мові)

Василь Свалявчик: Робіть вто, што любите, и нигда не одказуйте ся од свойих забажанок, даже кедь они ся видять безсмысленныма (інтерв'ю на русинській мові)
Первый раз из творчостюв Василя Петровича я познакомила ся ищи 2011 рока в Закарпатському обласному малярському музейови им. Й. Бокшая, што в Ужгороді. Именно там проходила выставка його робот, присвячена 60-рочу знамного майстра. Товдыя, 13-ручна школашка, была в захваті од великої красы полотен майстра й ищи довго не могла забыти тот день, коли заглыбила ся в чудный світ искуства.

 

22 децембра прошлого года у тому же музейови я наново оказала ся на выставці картин Василя Петровича пӱд назвôв «Родный край». И вже очами не дітвака, а другокурсниці-студенткы, я, позеравучи на його роботы, врозуміла, як силно хочу познакомити ся и побесідовати из сьым талантливым чоловіком…

Пан Василь стрів мене на дворі и чілошно провюв в собственный дом. Там, гибы на черговӱй грандіознӱй выставци робот маляря, мої очи розбігали ся межи множеством полотен. Не менш вражав и дизайн дома: колоритный подкарпатськый ôбрус на масивному деревляному столі, унікална оранжерея, яку не часто мож стріти у вариши и великый камін вчинювали в домі маляря атмосферу уюта, тепла и вдохновеня до роботы. Колия до дякы намиловала ся домом, мы пӱдняли ся на другый емелет, де находила ся його майстерська. Вповім чесно, такоє количество картин, зобраных у єднӱй комнаті, я виділа первый раз в житьови.

Там и одбыла ся довга и фест интересна бесіда. Єїрезултат предлагаву вашому позӱру.

 

- Василю Петровичу, коли вы первый раз зачали мальовати?

– Дуже давно, ищи в дітвацтві. Первый раз серйозно заинтересовав ся малюваньом, коли м зламав руку. Знаву, звучить смішно, айбо се правда. Быв им товды докус малый, лишили ня в коргазі. Компюторӱв и интернета  не было, я заскучав, завто мама принесла мені разні розмальовкы, на них и зачав мальовати. Исе дуже любило ся ми, и я продовжовав се робити и пуздніше.

Картинки по запросу василь свалявчик

- Знали, што в футурушньому станете малярьом?

- Та я и не задумовав ся над тым. Раньше даже такого понятя не было, же на художника треба вчитися. Я мальовав про родичӱв, файту, цімборӱв, сусідӱв, а май главноє – про себе. Грав на гітарі, и была мысль поступити в Мукачовськоє педагогійноє училище на музичноє одділеня. И з часом, на серенчу, узнав, што в Ужгороді є училище прикладного искуства, туда и поступив на одділеня художнього розписа. Я ся вчив, набирав ся опыта и много мальовав. Бо кажуть, же серенча и резултат прийдуть лем товды, коли є хоть бы 1% таланта, а другоє, 99% - се тяжка робота.

Картинки по запросу василь свалявчик

– А нянько из мамкôв не были проти Вашого задума стати малярьом, бо Вы казали, же раньше даже понятя такого не было. Хіба они не варовали ся, што не найдете достойну роботу и не поберуєте обезпечовати себе и футурошну родину?

– Може, и переживали, айбо мені ся не провказовали. Виділи, як им полюбив мальованя, через се ня

подпоровали, за што м йим фест благодарный. Думаву,  што хоть-котрі мамка из няньком будуть раді,

позеравучи, ож йих дітина серенчлива, а я быв фурт щасливый, занимавучи ся любимым ділом.

– Кроме музикы и мальованя, ищи чимсь занималисьте ся?

Грав ищи у сільському театрі, быв там за режисера. Мені се фест ся любило, айбо потомум лишив. Я

обажав футбол, быв котрыйсь час тренером сільської футболної команды.

- Вы малюєте май бӱлш пейзажі и архітектуру. Чому у Вас, приміром, не є портретӱв?

– Колись я мальовав и портреты. А потому знамный подкарпатськый маляр Антон Кашшай вповів мені, штобы я мальовав вто, што близькоє мому сердцю. Я послухав ся, зачав мальовати пейзажі, натюрморты. Чесно кажучи, я радый, што лишивим ся мальовати портреты: люде мінявуться и валовшні фальшивити, а природа фурт чесна и щира зо мнôв.

– У Вас много картин из церьковлями. Чому именно йих так полюбило ся Вам мальовати?

– И не знаву. Просто полюбило ся и всьо. Много из тых храмӱв, штом мальовав, не всокочені, пропали, и мене радує, што обсталися они хоть на мойих полотнах. Се история и памнять…До того, се енергетика доброты и благочестя.

Картинки по запросу василь свалявчик

– Малюєте лем из натуры ци зфотографиї тоже?

– Лем из натуры! Од мені вдохновеня приходить товды, коли я можу вживу насладитися тым краєвидом, якый хочу передати на полотні. Нечесно мальовати вто, чим сам не пройняв ся. Мені треба нараз почуствовати непӱдробну енергетику величных карпатськых гӱр, ци неповторну атмосферу старовинных церков, а из фотографиї сього не зробиш.

– Кажуть, в каждого маляря має быти картина вшиткого його житя. У Вас така є?

– Є, айбо се не докус окрема картина. Йих много. Се образ зборный – образ «Верховины».

– На недавнӱй выставці Вашых картин в Ужгороді было представлено 90 екземплярӱв. У кулькох из них мальована Верховина?

– Но, точно не вповім, айбо бӱлше ги на половка из них мальована именно Верховина. Даже дакотрі натюрморты писані там.

Картинки по запросу василь свалявчик

– Ваша фамилия – Свалявчик, оно має привязку до Свалявщины?

– Но айяк! Се дуже интересна история! Колись давно мої предкы мали фамилию Чубірка, а потому мӱй прадідо мусив втікати из рӱдної містности через обіду на нього графа Шенборна. А так, ги сам быв из Свалявы, то там, де вӱн утік, зачали го так называти – Свалявчик. А потому так нас и записали. Направду, наша родина дуже гордить ся сьым прізвищьом, оно - унікалноє.

– Василю Петровичу, што бы сьте мали дяку повінчовати юным малярям днесь, перед Новым роком?

– Просто робити. Робити фурт и вто, што любиш. Не думати про якісь награды ци званя, выгоду. Думати лем про вто, якый резултат буде од твої роботы. И направду вкладати в неї душу и вшитку свою любов.

– Дякуву вам за интервю. Серенчи Вам у житьови и вчиненю префайных, малярськых полотен, што будуть радовати око благодарных позерачӱв.

Юлія Шипович

 

Отцюзнина, 1(3), 2017

Оцініть матеріал!
(3 голосів)


Переглядів: 418

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама