Неділя, 20 серпня 2017 21:26

Віра Ґіріц про права и перспектикы розвоя русинÿв Мадяршины

Віра Ґіріц про права и перспектикы розвоя русинÿв Мадяршины
Недавно,  дякувучи  сосполному  русинському діятельви,  націоналному    посланикови   русинÿв у мадярському Парламентови Вірі Ґіріц, мали сьме велику честь и серенчу нащивити законодавчый уряд сьої європейської державы. Пані Ґіріц провела діла нас дуже интересну и хосенну екскурсію, а такой познакомила из структурôв й роботôв Парламента, Хоснувучи  трафунок,  мы взяли од  Віры Ґіріц интервю.

 

(По просьбі самої В.Ґ. и из цільов ознакомленя русинÿв Подкарпатя из карпаторусинськыма языковыма нормами другых держав, отвіты націоналного посланника суть написані за мадярськыма нормами русинського літературного языка)

- Пані Віро, русины многых держав світа мавуть широкі права и читаву матеріалну пÿдпору у свойих державах. И, ги знаєме, Мадярщина у сьому плані, є єднôв из май прогресивных. Што можете про се розказати?

- Русины Мадярщины мавуть шырокі права. Не лем Русины, айбо и инші 12 націоналных меншын. Од 2011. рока, коли модіфіковали Закон за права нацменшын, у нас они ся стали называти націоналностями.

- Кажда держава, де проживавуть русины, пройшла свÿй путь возрождения, мала свÿй ренесанс. Як сесь процес зачинав ся у вас?

-  У  Мадярщинї  од  1993.   рока зачали  ся   орґанізововати  меншынові  самосправованя. Первым

предсїдателём  Вседержавного  Русинського  Меншынового  Самосправованя  1999.  рока  став  Ґабрієль

Гаттінґер-Клебашко, котрый уже днесь спочивать у покої. Гаттінґер пробыв на сюй должности до 2003. рока, дале замінилам го я до 2007 рока. Потому предсїдателём Вседержавного Русинського Самосправованя став Андрій Манайло. Од 2011. до 2014. рока назад я была предсїдателём. У 2011. роцї процес выборув змінив ся.

Наші  люде,  котрі  реґістровали  ся  на  русинську  націоналну  лішту,  могли  голосовати  за  депутатув  у

Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, у містні и у реґіоналнї (областнї) самосправованя.

- Як проходить сесь процес?

- Выборцї голосувуть за лішту, котру кладуть цівілнї орґанізаціі, зареґістрованї у Централнуй Выборнуй Комісії и каждый голосує за вту лішту кандідатув, котрым бізує представляти свої інтересы. Депутатськый корпус из 15 депутатув выберать предсїдателя самосправованя и замістителюв. У 2014. рокови первый раз на выборох мож было класти лішту на націоналного посланика у Парламент. Значить, депутаты самосправованя на зобраню мавуть вызначити мінімум - трёх, максімум - пятёх кандідатув на посланика у Парламент. Теперь предсїдателём Вседержавного Русинського Самосправованя є Віктор Крамаренко, замістителями – Олґа Сілцер-Ликович и Янош-мл. Соноцькый.

- На Украйині фунгує фест русинськых, окремішных єдна од другої, організацій, котрі не все и не дуже меже собôв комунікувуть. Тому нас интересує, яка структура русинського самосправованя туй, у Мадярщині?

- У нас вшыткого 44 самосправованя: два реґіоналнї, из них єдно – столичноє, єдно Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, инші у варошох и селох.

Самосправованя мавуть право представляти люди на высшых уровнёх, давати стіпендії, орґанізововати міроприятя. Ибо на йсе мавуть дотації державы. Пудпорованя складать ся з двох части: перва – буджетна, друга – на конкурснуй основі за активность и ефективность проведеня акцій – чым орґанізація булше набере балув – тым булша сума пудпоры, сесї сумы майвеликі, ги буджетнї, третёє жерело – ґранты.

- Умногых державах, де проживавуть русины, фунгувуть рокаші так званых русинÿв-украйинцюв, котрі доказовуть, што русины суть не чим другым ги субетносом украйинцюв. Тому, пані Віро, як вы до сього ставите ся и як на се позеравуть другі русины Мадярщины?

- Мож много говорити, но не мож фалсіфіковати історію. Русины – се окрема нація и списованя обывательства у Мадярщинї 2001. рока указало, же Русинами  признали ся 1074 чоловік, а 2011. рока 3884 чоловік. Сесе резултат дїятельства нашых самосправовань, котрі суть дуже активныма. Напримір, каждый рук про дїти орґанізуєме лїтнї таборы, де мож учити русинськый язык, спознавати народнї и духовнї традіцїї. У сёму аспектї робиме из Пудкарпатём, де у тому роцї одпочивали дві наші ґрупы, а дві ґрупы из Пудкарпатя были у нас. Были наші дїточкы и у таборі у Словакії. Мадярська держава пудпорує сесї таборы, обы русинські дїти из рузных держав спознавали ся.

У двох русинськых школох, Мучонї и Комловшцї, дїти учать материнськый язык. Про них выдали сьме „Читанку про 1-2. класы“, ку ним „Робочі зошыты“ и „Народопис про 1-4. класы“, котрі мавуть велику популарность. На се выграли сьме ґрант Европськуй Унії.

За історію и културу Русинув мож ся інформовати на нашум сайтї http://www.rusin.com. Позад сёго не мож казати, же Русины суть Украинцями, бо сесї два народы префайно жыють у мирі и честованю у Мадярщинї.

- У Пряшові, напримір, фунгувуть русинськый музей, університет. Як из сим у Мадярщині?

- У будовлї Вседержавного Русинського Самосправованя є музей, котрый од 1. януара носить имня Атаназа Фединця, бо вун первым подав у нёго експонаты, зобранї ищи на Пудкарпатю, богата колекція образув мадярськых и загатарных русинськых малярюв, зобраных на ініціативу бывшого предсїдателя ВРС, маляря Андрія Манайла, потомка знамої пудкарпатської дінастії малярюв из матеріалув умілськых пленерув, орґанізованых ВРС у Мадярщинї. Бібліотека Русинув Мадярщины носить имня Іштвана Удварі, котрый много зробив, обы історію, културу и традіцїї Русинув спознавали у Мадярщинї. 1. януара сёго рока у Будапештї зачав фунґовати „Научно-изглядователный Інстітут имени Антонія Годинкы“. Выдаєме журнал „Русинськый Світ”, котрый появлять ся раз на два місяцї, тыжднёву радіорелацію и раз на місяць телерелацію. Про нас дуже важным є захраненя ґрекокатолицькых традіцій, ушыткі наші сята зачинавуть ся Сятов Літурґійов на церькувно-славянськум языкови, котрі служать митрополіт Фюлёп Кочіш, єпископ Др. Атаназ Орос и апостолськый адміністратор Абел А. Сочка и многі сященикы. Дякувучы пудпорованю нашого уряда днесь Русины Мадярщины годнї молити ся на традіційных службох, а у Будапештї на площі Рожак кажду недїлю у 13.30 европського часа ґрекокатолицькый сященик Михаил Тіводор откончать службу на церькувно- славянськум языкови.

- Які планы на будущоє? Як вы видите сотрудничество русинÿв Подкарпатя и Мадярщины у футурушному?

- Плануєме основати дїточый русинськый ансамбл співанкы и танця, будуєме у Дебреценї Дом Русинув - Ґрекокатоликув, котрый буде центером духовного жывота нашої сполности и містом захраненя реліґійных и народных традіцій. Дебрецен – центер Гайдудороґськуй Ґрекокатолицькуй Митрополії и про нас велика честь создавати цїнности довєдна. У цїлёх захраненя материнського языка дустали сьме стіпендії на повышеня кваліфікації про нашых учителюв русинського языка у Пряшовськый Універзітет.

Научно-изглядователный Інстітут имени Антонія Годинкы пуд руководством Др. Михаила Капраля завершає написаня Ортоґрафічного словаря и Мадярсько-русинського словаря, планує созданя Русинсько -мадярського словаря и Ґраматикы. Маєме изробити ищи много хосенного, обы Русины у нашуй державі чуствовали ся увірено и комфортно, и я ся надію, же Русины усягды у світї будуть мати общу будучность.

Микола Бобинець

Отцюзнина, №3(5)

Оцініть матеріал!
(4 голосів)


Переглядів: 396

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама