Четвер, 27 квітня 2017 22:21

Франтішек Шебей: У Словаччині русини є визнаною національною меншиною, що передбачає всі права, включно з мовою і національною школою.

Франтішек Шебей: У Словаччині русини є визнаною національною меншиною, що передбачає всі права, включно з мовою і національною школою.
Франтішек Шебей голова комітету в міжнародних справах Нацради Словацької Республіки. Він у словацьких політичних колах завоював репутацію одного з найбільш принципових послідовників курсу глибокої європейської та євроатлантичної інтеграції країни.

 

 

Політик застерігає, що сьогодні не можна недооцінювати гібридні загрози з боку агресивної Росії, метою яких є зруйнувати єдиний європейський проект.

Про майбутнє України в «Європі різних швидкостей», ефективність антиросійських санкцій і необхідність переосмислення «Східного партнерства» словацький парламентарій розповів у інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу.

У СЛОВАЧЧИНІ КРЕМЛЬ ПІДТРИМУЮТЬ НЕОФАШИСТИ

- В Євросоюзі сьогодні на високому політичному й широкому експертному, громадському рівні обговорюються гібридні загрози, які виходять від Росії, з метою підірвати європейську єдність і цінності. Як ви оцінили б активність, можливо, агресивність російської пропаганди та дезінформації в Словаччині?

- Поінформування офіційних словацьких органів, які відповідають за питання оборони і безпеки, про дезінформаційну кампанії Росії, пропаганду, поширення неправдивої інформації та чутки – поки не на досить високому рівні. Я би хотів бачити більше обережності у цій проблемі.

 Ситуація в Словаччині в цілому аналогічна тій, яка спостерігається в інших країнах Центральної Європи. Використовуються не тільки інтернет-тролі, а й офіційні, а також формально незалежні ЗМІ. У Словаччині таким головним російським рупором є інтернет-видання Hlavne Spravy. Також ми маємо справу ще з 30-40 різними джерелами, які можуть поширювати абсолютно неправдиву інформацію, вдаватися в конспірологію. Є видання, які, будучи проросійськими, пропагують антисемітизм, виступають з антиамериканських і неофашистських позицій. Можна припускати, що вони підтримуються і фінансуються Росією. Але особливо небезпечними є сайти, які на тлі адекватних і правдивих новин поширюють дезінформацію.

Також Росія, як можна припускати (бо це складно довести), фінансує політичні сили, які пройшли на минулих виборах у словацький парламент, неофашистські сили. Крім цього, з упевненістю можна стверджувати, що Кремль фінансує і підтримує різні громадські об'єднання, які претендують на статус офіційних. Наприклад, це Асоціація словацьких солдатів. Очевидно, що діяльність багатьох її членів, колишніх офіцерів, підтримується російським посольством у Братиславі. Це стосується і деяких інших організацій, які критикують наше членство у Європейському Союзі й НАТО.

Вони дуже активні та іноді успішні у своїх спробах підірвати підтримку населенням європейського і євроатлантичного курсу Словаччини. І підтримку України також.

І це лише деякі приклади агресивної пропаганди та дезінформації, які проводить Росія з метою знищити основу і підірвати Євросоюз зсередини.

РУСИНСЬКЕ ПИТАННЯ НЕ Є ПРОБЛЕМОЮ У ВІДНОСИНАХ НАШИХ КРАЇН

- На жаль, останнім часом відомі сили намагаються спровокувати конфронтацію між українцями і поляками, спекулюючи на трагічних подіях нашої непростої історії. Чи можливо використовувати цей грунт, щоб загострити відносини між словаками і українцями?

- На щастя, у нас немає таких історичних трагедій, які приводили до насильства. Так, в українців і поляків були такі трагедії. У нас і українців - ніколи.

- Однак. в Україні вже неодноразово припинялися спроби провокувати конфлікти на грунті національної ідентичності русинів, які мають спільну історію зі словаками...

- У Словаччині русини є визнаною національною меншиною, що передбачає всі права, включно з мовою і національною школою.

 

Однак, як відомо, в Україні русини не визнаються національною меншиною. Я бачу в цьому проблему в сфері прав людини, національної ідентичності давнього народу. Я вважаю, що русини мають бути визнані національною меншістю в Україні, як це зроблено щодо представників інших народів.

Але хочу підкреслити - це не є протиріччям в офіційних дружніх відносинах між Словаччиною та Україною. Це питання має розглядатися у світлі відкритої публічної дискусії.

 

РЕФОРМИ В УКРАЇНІ - НА ПРАВИЛЬНОМУ ШЛЯХУ

- Чи хочуть у Словаччині бачити Україну членом Євросоюзу?

- Україна - наш важливий сусід. Словаччина усіляко підтримує Київ. Ми зацікавлені в сильній, процвітаючій і стабільній Україні. Європейська інтеграція країни повинна бути глибокою, наскільки це можливо. Ми хочемо бачити Україну в ЄС, звичайно, після досягнення всіх критеріїв. Я не знаю жодного словацького демократично налаштованого політика, який не сказав би вам те, що вважаю я. І словаки, незважаючи на потужну російську пропаганду, налаштовані проукраїнськи та готові підтримувати українців. Ми дуже близькі народи.

- Ви зазначили критерії європейських реформ. Наскільки ефективно Україна сьогодні просувається цим шляхом? 

- Я можу судити про оцінку процесу реформ в Україні, довіряючи думці мого близького в минулому політичного партнера, колишнього словацького міністра фінансів Івана Міклоша. Зараз, як відомо, він є співголовою групи економічних радників при українському уряді. Як він мені особисто розповідав, сьогодні Україна рухається правильним шляхом реформ. Але, звичайно, деякі проблеми при цьому є неминучими.

 Дуже складно проводити широкомасштабні реформи, одночасно борючись із ворогом на власній території

- Які, наприклад?

- Високий рівень корупції. У Словаччині, хочу зазначити, проблема корупції також актуальна. Звичайно, не такою мірою, як в Україні, але і це неприйнятно.

 

Також можна назвати проблемою недостатньо швидкий, як того хотілося б, темп реформ. Це пояснюється двома причинами. По-перше, українська економіка і суспільство зазнали більш масштабних руйнувань з боку комуністичного режиму, радянського і російського домінування в минулому, ніж це відбилося на Словаччині. По-друге, ваш сусід - Росія - веде війну проти української держави. Дуже складно проводити широкомасштабні реформи, одночасно борючись із ворогом на власній території. І це досить складна перешкода.

БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ: США І БРИТАНІЯ НЕ ВИКОНАЛИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

- Наскільки адекватно міжнародне співтовариство допомагає Україні у протистоянні російській агресії, яка, якщо не зупинити Путіна сьогодні, може просунутися далі на Захід?

- Росія втручалася у внутрішні справи України ще задовго до подій на Майдані. І те, що сталося в Криму і продовжилося на Донбасі - це складова ширшої картини. Кремль повернувся до імперського мислення і тактики «холодної війни». Захоплення чужих територій почалося ще у 2008 році в Грузії. Закрила на це очі й Адміністрація Обами, яка ініціювала «перезавантаження» у відносинах з Москвою, що й дозволило Путіну безкарно діяти в подальшому.

 Тому, я переконаний, що сьогоднішня ситуація в Україні могла скластися і внаслідок провалу американської політики в Європі.

Також щодо Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України. Росія його порушила. Але інші ядерні сили - США і Великобританія - нічого не зробили. Це не тільки неприпустимо, але і небезпечно. Вони поставили під сумнів ціннісність власних підписів.

 Як ви оцінили б Мінський процес?

- «Мінськ», на мою думку - це дуже погані угоди. У них не міститься ні слова про Крим. Це помилка з точки зору міжнародних відносин.

- Наскільки ефективним і дієвим інструментом, щоб вплинути на Кремль, є антиросійські санкції, уведені після окупації Криму та агресії на сході України з боку Росії?

- Відомий американський дипломат Ден Фрід, який у Держдепі відповідав за координацію політики щодо санкцій, відзначав, що вплив санкцій та їхню ефективність точно оцінити дуже складно. Але, що можна прорахувати, так це те, що відсутність обмежувальних заходів, як правило, призводить до гірших наслідків, ніж невведення санкцій.

Щодо санкцій проти РФ - вони діють і досить болісно б'ють по представникам російської еліти. Особливо дієвими є обмеження у банківсько-фінансовому секторі, неможливість повноцінного доступу на міжнародні фінансові ринки.

 

А ось, так звані антисанкції, введені Путіним проти ЄС, найбільш негативний ефект справляють на самих росіян, аніж на будь-кого в Європі.

Європейська економіка не несе відчутних збитків від цих санкцій.

Однак, я сумніваюся, що санкції змінять поведінку Кремля. Швидше за все, що ні. Путін піде далі, незважаючи на санкції. Це ж не він страждає від них. А життя росіян його не цікавить.

Але невведення санкцій дозволило би Путіну поводитися себе ще гірше. Обмежувальні заходи повинні постійно нагадувати, що будь-яка подальша агресія буде коштувати дорого.

 

ЄВРОПА РІЗНИХ ШВИДКОСТЕЙ І ВАРІАЦІЇ

- Сьогодні в ЄС ведуться дискусії про майбутнє Спільноти у складі 27 країн-членів. Єврокомісія запропонувала п'ять сценаріїв, стратегій європейської інтеграції на наступні 10 років. Який із них ви обрали б, як оптимальний для Євросоюзу і Словаччини?

- Це хороша ініціатива Єврокомісії, яка повинна, у кінцевому рахунку, покращити  ЄС. Але це не означає, що через кілька місяців ми в Євросоюзі повинні вирішити, який сценарій вибрати і слідувати йому. Швидше за все, буде обрана комбінація кількох варіантів.

 

Вважаю, що найбільш прийнятним може стати поєднання так званого сценарію «Європи різних швидкостей» і «поглибленого співробітництва, але в обмежених сферах». Думаю, ми підемо далі з урахуванням складових цих двох сценаріїв.

Потрібно усвідомлювати, що «Європа різних швидкостей» вже діє. Це визначає ст.20 Лісабонської угоди. Вона передбачає посилену співпрацю між країнами, які цього бажають. Ми маємо Шенген, єврозону...

Але надзвичайна концентрація довкола цієї стратегії створює ризик дезінтеграції,  коли країни Старої Європи можуть вирішити йти далі й швидше, не очікуючи представників деяких посткомуністичних країн.

Словаччина прагне бути серед перших, що складають ядро Співтовариства. Що, власне, підтверджує наше приєднання до зони євро, на відміну від наших сусідів.

Ще одна сфера для поглибленого співробітництва - це оборона. НАТО повинно залишатися головним гарантом безпеки. Але ми можемо вдосконалювати оборонні можливості шляхом поглиблення співпраці у сфері оборонних закупівель. Для маленьких країн, таких, як Словаччина, придбання, наприклад, літака, це дуже дорого і складно. Але можна об'єднати зусилля і оновити авіапарк.

Хочу відзначити, що серед згаданих п'яти сценаріїв не названий ще один. Це сценарій «нічного кошмару», коли дезінформація і пропаганда проти ЄС досягнуть успіху й підірвуть довіру суспільства до європейського проекту. Тоді в багатьох країнах-членах до влади можуть прийти антиєвропейські політичні сили. Для цього достатньо кілька негативних результатів виборів, кілька референдумів щодо виходу, що ознаменують кінець ЄС.

- Наскільки Шенгенська зона, яка покликана забезпечити одну з основоположних свобод ЄС - пересування - виявилася готовою функціонувати в умовах сучасних і майбутніх загроз?

- Шенгенська зона сьогодні також перебуває під загрозою. Якщо ми хочемо зберегти свободу пересування без контролю на кордонах, необхідно змінювати існуючі правила. Об'єктивно кажучи, «Шенген» створювався під «тепличні умови», і зараз його потрібно вдосконалювати.

- Цього року в Брюсселі відбудеться саміт ініціативи «Східного партнерства». Що може запропонувати ЄС своїм східним партнерам, щоб ініціатива мала політичне майбутнє?

- «Східне партнерство», як концепція, я б сказав, зараз вмирає. Євросоюз повинен бути реалістичним. Якщо сьогодні обговорюється проблема існування самого ЄС, якщо у так званих «старих членів», зокрема Німеччини, Франції, Бельгії та Італії, вже немає бажання підтримувати розширення ЄС, то я не знаю, чого очікувати від наступних зустрічей у форматі «Східного партнерства».

- У червні українські громадяни отримають безвізовий режим з ЄС. Як це сприймають у Словаччині?

- Я не знаю нікого у Словаччині, хто виступає проти безвізового режиму для України. У цьому питанні тут велика солідарність і підтримка. Можливо, я говорю занадто оптимістично - але це дійсно так.

Андрій Лавренюк, Братислава - Брюссель

УКРІНФОРМ

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 369

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама