Авторські статті

„Сіра" книга закарпатської політики. Ч.2. Стара номенклатура підставляє плече . 1994 рік. Розпочалось бурхливе керівництво мера-новатора Сергія Ратушняка. Якщо не звертати уваги на різного роду політичну „тріскотню" молодого  керівника обласного центру, яка інколи сусідствувала з простим невіглаством, то подальша кар'єра проглядалась досить успішною. Встановились дружні контакти з прем'єр-міністром України Павлом Лазаренком. Це був вдалий крок для провінційного початкуючого політика. Який міський голова, (хіба що Києва), міг похвалитися дружбою з одною з перших політичних фігур країни?
„Сіра” книга закарпатської політики. Ч.1 Короткий екскурс в історію сучасної «закарпатської політики», яка розпочалася з проголошення незалежності України          Кажуть, що не буває політиків „білих” чи „чорних”. Всі політики, якщо вони політики, „сірої” масті. В них є всього потрошку: і доброго і поганого. Скільки їх було на теренах нашого краю за останні двадцять з лишком років? Не дуже багато. Я б виділив чотирьох з них, діяння яких вже записано в нашу історію: Балога, Ратушняк, Устич і Різак. «Політична історія» Олександра Ледиди ще тільки починається.
Субота, 08 червня 2013 19:12

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ “В НАТУРІ”

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ “В НАТУРІ” У лексиконі багатьох журналістів вже стали звичними слова “бандит”, “лох”, “братва”, “розборки”, “бандитська держава”. А що думають із цього приводу самі “герої дня”? І зовсім недавно мені пощастило. На прямій ділянці шосейної дороги мого “жигуля” обігнала крута “тачка”, з бокового опущеного тонованого скла вилетіло декілька зім’ятих листочків, що якимось чудом залетіли в салон мого автомобіля через опущене скло. Хотів викинути, але цікавість перемогла. Почав читати корявий і нерозбірливий почерк. Захопився. В руках у мене опинився такий собі зразок “самодіяльної “паханської” творчості, який я подаю, майже, без змін, замінивши тільки деякі слова ненормативної лексики, і вийшла така собі... Всесвітня історія в “натурі”
Усиновлення українських сиріт іноземцями. Один з позитивних прикладів.  Матеріал, який я подаю у своєму публікації, був мною написаний ще у жовтні 2000 року, майже 13 років тому і опублікований в газеті «Старий Замок». Не дивлячись на давність публікації тема є дуже актуально і злободенною до сьогоднішнього дня – усиновлення українських сиріт іноземцями. Декілька днів тому, наш «народний» парламент умив руки від проблем сиріт, депутати не проголосували за приєднання до Конвенції з питань міждержавного усиновлення.
П'ятниця, 26 квітня 2013 23:01

Вони стукають у наші двері

Вони стукають у наші двері Вони — теж люди. Тільки через певні фізичні вади їм потрібно більше стійкості та мужності, щоб жити. Хто він, наш інвалід: повноправний громадянин суспільства чи його ізгой? Чому в нашій державі склалося нетерпиме ставлення до однієї з категорій юридично повноправних громадян–інвалідів? Чому рідко хто із здорових людей задумується над тим, що він теж випадково може сісти в інвалідну коляску або, ще гірше, - бути прикутим до ліжка?
Закарпатське вино могло б стати справжньою перлиною нашого краю. Але чому кажемо: «могло б…»? (відео) Трохи історії   Існують дані, що виноград у нашому краї вирощували вже у III   столітті. Перші кочові племена угорців, які прийшли зі сходу на початку Х століття в Дунайську улоговину, очевидно, завезли середньоазіатські пізні столові сорти винограду.
Із архіву моїх публікацій, які не втратили своєї актуальності. Частина 4. "Оаза" гуманізму. Є теми, які не втрачають своєї актуальності з часом. Такою темою є виховання дітей. Якщо в сім’ях наші діти ще можуть отримати повноцінне виховання і пристойну освіту. То що говорити про дітей-сиріт і не просто сиріт, а дітей, які мають певні фізичні вади ще з народження. Як їх виховати? Як влаштувати в нашому жорстокому суспільстві?
Домбоківський монастир. Історія становлення та розвитку.  Домбоківський жіночий православний монастир - це один з відомих центрів духовної православної релігії і культури на Закарпатті. Монастир має складну історію становлення і відновлення. Згадуючи про монастир, не треба  забувати і про його засновника, славного отця Іоанна, в миру Івана Івановича Карбованця.
Мова документу – це мова історії...  В червні наступного року відомому закарпатському письменнику Йосипу Жупану виповнилось би 110 рік. Всі свої твори пан Йосип писав російською мовою. Але ця відома всьому Закарпаттю людина дуже любила свій край, була великим патріотом своєї малої батьківщини.
  Продовжуємо серію публікацій «Із архіву моїх публікацій, які не втратили своєї актуальності. Частина 2».  Скільки раз не перечитую інтерв’ю отця Василя Смочка  і по доброму йому заздрю: Ця неординарна людина пережила дуже багато, але, навіть, у свої 86 років не втратила вірю в людей, в щирі і добрі помисли людського роду.
Сторінка 14 з 15
Реклама