Середа, 18 березня 2020 22:12

Олексій Фазекош: Україна в процесі місцевих виборів

Олексій Фазекош:  Україна в процесі місцевих виборів
Для висвітлення проблематики місцевих виборів  в Закарпатті журналіст, блогер, політолог Степан Сікора  розпочинає  цикл бесід з відомим закарпатським адвокатом, головою Спілки адвокатів Закарпаття, Президентом Асоціації захисту прав правників Олексієм Фазекош, який вважається фахівцем в галузі виборчого законодавства. Олексій Андрійович приймав участь в багатьох  виборах,  в тому числі в сумнозвісних Мукачівських виборах 2003-2004 роках, де були опробуванні найскладніші та агресивні виборчі технології.

 

В циклі статей,  бесід ми зробимо спробу розібратися в хитросплетіннях нового виборчого законодавства і поговоримо про все стосовно виборів,  про  «підводні течії» і те як нам сформувати в законних спосіб органи місцевого самоврядування і захисти свій вибір

На изображении может находиться: 2 человека, люди сидят, костюм и в помещении

 

Бесіда перша.

Новий виборчий кодекс: що зміниться у проведенні виборів у місцеві органи влади

 

1 січня 2020 року набув чинності новий Виборчий кодекс України. Виборчий кодекс включає в собі не тільки зміни виборчого законодавства до місцевих виборів, він включає зміни усіх виборів, які існують в Україні. Питання зміни виборчого законодавства повстало вже дуже давно. По виборчому законодавству точилися дискусії за весь час  існування незалежної України. Але «вектор» цих дискусій весь час направлявся до виборів у Верховну Раду України та Президента України.

************

Процес децентралізації ще не закінчився, а вже «на носі» чергові вибори у місцеві органи влади. Що закон говорить про дану подію?

Якщо говорити про вибори у місцеві органи влади в порівнянні з 2015 роком, то тут якихось суттєвих змін не відбулося. Якщо говорити про децентралізацію, то на мою думку, треба було дочекатись її завершення, щоб ми розібралися з питанням існування районів і чи в цих районах будуть існувати органи місцевого самоврядування (на рівні районів). Чи будуть ці органи самоврядування вибирати? І тоді коли б будуть дані відповіді на ці питання, то можливо можна було формувати виборче законодавство для місцевих виборів.

Що стосується Виборчого кодексу України, то це хороший крок, тому що він все  згруповує, сконцентровує у законодавчому полі всі вибори в Україні. Але з іншого боку – чи там відображенні реалії, що будуть стосуватися об’єднаних територіальних громад? Щодо різниці між міськими і сільськими ОТГ, то не зрозуміло, як у сільських ОТГ, що стосується місцевих виборів, буде витримуватись  структурованість партійної подачі, пропозицій від партій. Ці речі на місцевому рівну не до кінця продумані і не відповідають тому законопроекту, що внесений в парламент – це «Про засади адміністративно – територіального устрою України». Доведеться вносити зміни у Виборчий кодекс, якщо поміняється адміністративно – територіальний України.

 

Тут здається все зрозуміло. Давайте зупинимось,  конкретно, на виборах  в місцеві органи влади. Що можете сказати з даного приводу?

Тут можуть бути цікавими два питання: це вибори в територіальних громадах, в яких кількість виборців не перевищує 90 тисяч осіб і в  яких - більше 90 тисяч осіб.

 

Але ж на Закарпатті майже всі  населенні пункти, територіальні громади, крім Ужгорода,  мають менше 90 тисяч виборців. Як будуть відбуватися вибори в такому випадку?

Де кількість виборців не перевищує 90 тисяч, там вибори, можна сказати, відбудуться за «класичною» мажоритарною системою. Це стосується виборів голів громад та депутатів місцевих рад. Тут ми маємо мажоритарну систему відносної більшості.

 

Тобто достатньо опонента перемогти на один голос?...

Так. Кожна сільська, міська, об’єднана територіальна громада буде розподілена на виборчі округи, в яких будуть вибирати депутатів. Кандидати в депутати можуть бути висунуті політичними партіями, так і самовисуванням. Це, як ми вже говорили, стосується тих громад, в яких кількість виборців не перевищує 90 тисяч.

 

На сайті «Децентралізація» показано, що  в Мукачівській міській об’єднаній територіальній громаді проживає 92 тисячі осіб. Ця громада підпадає під категорію до «90 тисяч виборців»?

Населення – це не є кількість виборців. Коли буде складений реєстр виборців – тоді і побачимо чи перевищить кількість виборців число «90 тисяч». Я сумніваюсь, що це відбудеться  в Мукачівській міській ОТГ.

 

А в Ужгороді, де кількість виборців перевищує 90 тисяч, як відбуватимуться вибори?

Що стосується міського голови Ужгорода, то тут виборці, практично, отримають формат, який мав місце в 2015 році. Тобто якщо переможець отримує  50 відсотків і плюс один голос, то тоді вибори в один тур, а якщо менше 50 відсотків, то тоді вибори проходять у два тури. У другий тур проходять два кандидата, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

 

А як відносно  Ужгородської міської ради та обласної ради?

Що стосується обласної і Ужгородської  міської ради, то тут ситуація наступна. Місто Ужгород буде поділено на виборчі округи. Кількість округів буде залежати від кількості депутатів. По Ужгородській міській раді – це, якщо не помиляюсь, 34 депутати. Це число ділимо на 10, то отримуємо три виборчі округи.  В цих виборчих округах кандидатів будуть висувати політичні партії. Можливий поділ на  2 - 6 виборчі округи.

 

Будуть самовисуванці?

Ні. В  Ужгородську міську та обласну раду кандидатів в депутати будуть висувати тільки політичні партії.

 

Я так розумію, що і у Верховну Раду України теж скасовується мажоритарна система?

Абсолютно вірно. Виборчі системі у виборах у Верховну Раду України і територіальну громаду «вище 90 тисяч» - тотожні.

 

Що за собою потягне відсутність самовисуванців? Наскільки це позитивний чи негативний досвід?

Тут серйозних змін не відбулося. В 2015 році в Ужгородську міську раду та обласну раду вибирали по такій же схемі, як це сьогодні передбачено Виборчим Кодексом України. Тоді вже теж не було само висуванців, а тільки політичні партії.

В округах, які, наприклад, будуть створені в Ужгороді (в 4-6), партія може висунути від п’яти до дванадцять кандидатів. Виборець, при голосуванні, буде мати в бюлетені перелік політичних партій, в яких будуть вписані кандидати в депутати. Напроти кожного кандидата буде квадратик, в якому виборець робить одну відмітку за кандидата. Одночасно виборець голосує і за партію. Іншими словами,  бюлетень буде поділений на дві частини: на політичні партії і на кандидатів від політичних партій, які будуть записані внизу, після політичної партії.

Ще одне. Виборці будуть мати можливість підтримати тільки політичну партію і не голосувати за кандидата від даної партії. Бюлетень буде вважатися, в даному випадку, дійсним. У випадку, коли виборець буде голосувати тільки за кандидата від партії, а за саму партію – ні, то бюлетень буде визнаватися не дійсним.

 Це буде складно, але виборці таким чином будуть мати можливість впливати на партійний список і на рейтинг того чи іншого кандидата від даної партії.  В 2015 році було дещо інше. Якщо виборець голосував за партію, то він, автоматично, підтримував кандидата від даної партії, який був тільки один від даної політичної сили.

 

Як будуть голосувати мігранти? Виборець зареєстрований в одному населеному пункті, а живе, наприклад, в іншому.

Якщо виборець живе в межах області, то він буде мати можливість голосувати тільки за партію в обласну раду, незалежно від місця реєстрації. У всіх інших випадках можна буде голосувати тільки в межах тієї територіальної громади, населеного пункту, в якій зареєстрований виборець.

 

Як щодо трудових мігрантів за кордоном? Трудова еміграція з кожним роком все збільшується. Чи матимуть можливості емігранти проголосувати?

Мають, але тільки, якщо повернуться, на час голосування, додому.

Якщо, знову повернутись до виборів в обласну раду, то наша область може бути  поділена, на мою думку,  на 4 – 8 виборчі округи і виборець теж буде мати можливість голосувати за політичну партію і за кандидата від даної партії, так як на місцевих  виборах «після 90 тисяч». Якщо говорити про Закарпатську область, то 64 депутатські місця, які є зараз в обласній раді,  будуть поділені по цим виборчим округами.

Крім того, закон передбачає складання двох виборчих списків. Якщо говорити про відкриті списки, то ми їх будемо мати по виборчим округам. Але кандидати в депутати будуть включені до загального регіонального списку партії, який буде погоджений і затверджений з’їздом партії. І ті залишкові мандати, які не будуть розподілені між округами,  будуть розподілятися вже за другим списком, який був затверджений ще на початку виборчої компанії. Якщо кандидат не пройшов за відкритими списками, то він має можливість потрапити в депутати, якщо він знаходиться у верхній частині єдиного списку і партія набрала відповідний відсоток голосів. Таких кандидатів буде небагато. Думаю, що десь біля десять мандатів. Це максимум. Якщо судити по виборах у Верховну України в 2014 року, то додатково по партійним спискам депутатами там  стали 91 чоловік.

 

Як буде виглядати Закарпаття згідно Виборчого кодексу по виборчим округам?

Тут ще питання, як буде виглядати адміністративний поділ області до виборів. Від цього може залежати кількість округів. Кількість округів буде визначатися рішенням обласної ради та ЦВК. Але можна твердо казати, що виборчий повинен повністю вкладатися в даний район. Не можна буде розривати міста обласного значення між різними округами. Це теж прописано в законі.

Якщо говорити про вибори у Верховну Раду, то Україна буде поділена на 27 виборчі округи,  одним з таких округів буде і Закарпатська область. Голосування буде таке саме, як в обласну раду: за партію і за кандидата від партії.

 

Сьогодні Закарпатську область у Верховній Раді України представляють шість депутатів мажоритарників. Наскільки зміняться політичні акценти і представлення Закарпатської області у парламенті по новому виборчому законодавству?

Тут багато в чому буде залежати від явки виборців. Якщо явка виборців буде висока, то область може розраховувати на більшу кількість місць у Верховну Раду і більшу квоту. Там досить складна система обрахунку. Все буде залежати від явки виборців і відсотків голосів, які отримає та чи інша партія.

Думаю, що в будь якому випадку, Закарпаття буде мати свої представників і їхня кількість не буде сильно відрізнятися від тієї кількості депутатів, яку має область у Верховній Раді сьогодні.

 

Позитив і негатив Виборчого кодексу?

Виборчий кодекс систематизував всі вибори, які проходять в Україні в одну систему, регламентував їх.  Ми плавно переходимо до пропорційної виборчої системи, коли громадянам прийдеться вибирати не тільки політичну партію, але й кандидатів в депутати від цієї партії. Політична і виборча система країни стає більш відкритою і, практично, зникає корупційна складова і підкуп виборців. Це мало б стимулювати розвиток партій в області і не тільки під вибори. Думаю, що в наступні місяці активізуються осередки партій на місцях.

 

Коли відбудуться місцеві вибори?

Це визначає Верховна Рада. Але, згідно, законодавства, вони мають відбутися в кінці жовтня поточного року.

 

 

Постскриптуп.

Даною публікацією редакція інтернет-видання «Фенікс – Слово» розпочала цикл бесід з Олексієм Фазекошом.

В суботу 21 березня буде підготовлена спеціальна передача в відеопроекті «Погляд Фазекоша» на дану тематику.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 167

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама