Субота, 14 березня 2020 20:47

Альберт Сейбіна - людина, яка врятувала від поліомієліту весь світ Головна новина

Альберт Сейбіна - людина, яка врятувала від поліомієліту весь світ
Він міг би стати забезпеченим дантистом, але вибрав справою свого життя вірусологію. Згодом це доленосне рішення врятувало здоров'я десяткам мільйонів людей. Ім'я цієї людини воістину планетарного масштабу - Альберт Сейбіна. Він з'явився на світ у родині польських євреїв Саперштейн, що проживали на початку ХХ століття в місті Білосток, яке ті часи належало Російській імперії. Власне кажучи, це диво, що хлопчик народився 26 січня 1906 року.

 

Адже всього кілька місяців тому в Білостоці відбувся страшний погром, жертвами якого стали понад 80 осіб. Відразу ж після цієї страшної події майже всі родичі Якова і Тіллі Саперштейн виїхали в США. Тільки батьки Альберта залишилися наглядати за літньою бабусею. Природно, з ними був і їхній син. У Сполучені Штати сімейство все ж виїхало, правда, 15-ма роками пізніше, переживши світову і громадянську війни.

У 1921 році, зробивши важке 18-місячне «турне» Саперштейн появилися в Америці. Вони попрямували в штат Нью-Джерсі, де осіли в містечку Патерсон. Альберт, бувши вже підлітком, почав освоювати нове життя. Він пішов в школу, в якій абсолютно не знадобилися його пізнання в їдиш, івриті, російської та німецькою мови. Було потрібно знання англійської, але її Альберт не знав. Втім, розумному хлопчині цілком вистачило двох років, щоб не тільки вивчити англійську, а й успішно закінчити школу.

Альберт Сейбин - человек, спасший от полиомиелита весь мир

Далі потрібно вибирати професію. Наступний життєвий етап в Альберта почався в Нью-Йорку, де проживав його дядько, досить заможний стоматолог. Він і прилаштував у себе племінника в надії, що той вивчиться на дантиста і стане допомагати йому в бізнесі. Альберт пообіцяв і навіть вступив в стоматологічну школу. Але одного разу на очі йому попалася книга «Мисливці за мікробами», написана вченим-бактеріологом Полем де Крюі. Вона повністю змінила погляди Альберта на майбутнє життя.

Зрозуміло, що дядько, який обманувся у своїх надіях, грошей на навчання племіннику не дав. Було потрібно шукати інші можливості. Допомога прийшла від мікробіолога Вільяма Парка. У пошуках гідних продовжувачів своєї справи він виділив кілька грантів, один з яких дістався Сейбіну. Зрозуміло, що грошей виділялося небагато. Їх вистачало тільки на оплату навчання в Школі медицини при Нью-Йоркському університеті.

Жити ж молодому студенту довелося в кімнатці при Гарлемській лікарні. Житлоплощу він оплачував власною працею, проводячи тести з встановлення пневмонії.

І ось тут майбутнього вченого чекав перший успіх. Альберт виявив, що використовувана в лабораторії методика неефективна, і розробив власний метод, який різко прискорював терміни тестування. Вільям Парк, що стежив за своїми підопічними, опублікував нову технологію в одному з медичних журналів, описавши його як «метод Сейбіна». Цікаво, що коли Альберт складав іспит на отримання лікарської ліцензії, йому дісталося  питання саме про встановлення  пневмонії за власним методом. Природно, іспит 25-річний чоловік здав успішно.

Буквально відразу ж молодий медик включився в роботу. Парк взяв його до себе в бактеріологічну лабораторію, яка займалася тоді проблемою боротьби з поліомієлітом, чергова епідемія якої спалахнула в Нью-Йорку. З цього моменту у Сейбіна почалася багаторічна боротьба з підступною і жорстокою хворобою. Справедливості заради, треба сказати, що в битві з хворобою були залучені кращі вчені країни, вкладені величезні кошти.

Адже сам президент США в той час втратив можливість самостійно пересуватися, захворівши на поліомієліт. Саме стараннями Ф. Рузвельта в 1938 році в США було засновано Національний фонд по боротьбі з поліомієлітом. Сейбіну навіть запропонували там місце. Однак уже відомий вчений відмовився від цієї пропозиції, вважаючи за краще відправитися в Цинціннаті, де очолив відділення інфекційних хвороб при дитячій клініці місцевого університету. Активна робота привела до перших результатів.

Було виявлено, що поліовірус потрапляє в людини через травний тракт. Тепер потрібно всього нічого — винайти вакцину. Але як раз з цим виникли труднощі. В кінці 1941 США вступили в Другу світову війну, і вірусологи включилися в пошуки ліків проти найбільш актуальних на той момент хвороб: японського енцефаліту і лихоманки денге. До роботи проти поліомієліту Сейбіна зміг повернутися лише в кінці 1940-х.

Слід уточнити, що пошуками ліки проти поліомієліту займалися багато видних учених. Найсильнішим конкурентом Сейбіна став мікробіолог з Піттсбурзького університету Джонас Солк, який отримав від Національного фонду дитячого паралічу грант на дослідження і досяг певних успіхів. У 1952 саме цей вчений першим отримав на основі мертвих поліовірусів вакцину від поліомієліту.

Його розробка відразу ж почала впроваджуватися в США. Сейбіна ж відчував, що можна створити вакцину з кращими характеристиками, поклавши в її основу не мертві, а сильно ослаблені поліовіруси. Такий препарат був ним створений, однак широко тестувати отриманий матеріал в Америці не захотіли проводити. Вченому для експерименту виділили всього лише сотню ув'язнених, що не давало можливості провести точні висновки. І ось тут на допомогу Сейбіна прийшов Радянський Союз.

В цей час в США з візитом перебувала група радянських вірусологів на чолі з директором Московського Інституту з вивчення поліомієліту Михайлом Чумаковим. При його сприянні в СРСР були доставлені необхідні матеріали, на основі яких зробили вакцину. Нею негайно зробили щеплення 10 мільйонам радянських дітей. Результат виявився не просто ефективним, а приголомшливим. Трохи пізніше препарат Сейбіна вдосконалили й запустили в масове виробництво.

Надалі вакцина почала проходити апробацію і в інших країнах світу. У 1960 вона повернулася в Штати, де через рік замінила собою препарат Солка. Після цього настала черга Всесвітньої Організації Охорони здоров'я, яка визнала вакцину і дала дозвіл на її виробництво в інших країнах.

Так стараннями талановитого єврейського вченого світ перестали трясти епідемія поліомієліту, вбивали й калічили мільйони людей. Сам же творець вакцини поряд з науковими дослідженнями почав займатися і миротворчою діяльністю. Він активно боровся за мир на Близькому Сході. З життя талановитий вчений пішов в 1993 році після 10-річної боротьби з важкою хворобою, що називається «висхідний параліч».

Джерело

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 144

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама