Середа, 18 грудня 2019 20:18

Олексій Фазекош. Хто він?, – думки «стороннього» спостерігача. 01

Олексій Фазекош. Хто він?, – думки «стороннього» спостерігача. 01
В засобах масової інформації, в соціальних мережах продовжується обговорення Першого об’єднавчого форуму правників, підприємців, науковців, журналістів, який проходив  7 грудня 2019 року в ресторанному комплексі «Графський двір у Мукачеві.

 

Інформацію про Форум можна прочитати в статтях «Мукачево стало прикладом для наслідування у співпраці “Громада – влада” (https://pershij.com.ua/mukachevo-stalo-prykladom-dlia-nasliduvannia-u-spivpratsi-hromada-vlada-foto/?fbclid=IwA), «Інтегральність як передумова успіху: результати Першого об’єднавчого форуму на Закарпатті» (https://www.vectornews.net/exclusive/155813-ntegralnst-yak-peredumova-usphu-rezultati-pershogo-obyednavchogo-forumu-na-zakarpatt.htm) та в інших статтях. Інформації там достатньо, тому не буду повторяти ідеї цього об’єднавчого форуму, які досить детально висловлені в даних публікаціях.  Хочу написати «декілька слів» про лідера, ініціатора і організатора цієї суспільної події, про Олексія Фазекоша. Думки якби «стороннього» спостерігача.

Перша вища освіта Олексія Андрійовича – освіта історика наклала відбиток на спосіб мислення юриста та спеціаліста в області міжнародних відносин Фазекоша. Просто працювати в одній сфері йому завжди затісно. І почались хаотичні пошуки в політичній, підприємницькій і адвокатській діяльності. Висока ерудиція завжди накладала певний шарм на його  кар’єрні метання.

 На изображении может находиться: 1 человек, сидит, стол и в помещении

Моє знайомство з Олексієм якраз і відбулося в початковий  період його адвокатської кар’єри. Це були 2003-2004 роки, скандальні Мукачівські вибори, на яких молоді хлопці характерної зовнішності били народних депутатів та громили виборчі дільниці. Це був час жорстокої конфронтації між двома політичними силами – СДПУ(о) та «Нашою Україною». Я працював в той час заступником голови Мукачівської районної ради, був журналістом в газеті «Старий Замок», а підчас Мукачівських виборах – головою однієї з дільничних виборчих комісій. Скандальні вибори бачив з «середини» і написав про вибори міського голови декілька статей, які мали помітний резонанс в українському суспільстві.

 Одному з активних учасників і керівнику погрому виборчих дільниць не сподобалась стаття в якій я, цитуючи українські ЗМІ, описав діяльність цього «активіста» і він подав на мене в суд про його захист честі, гідності та ділової репутації. Адвокатом «активіста» був Олексій Фазекош. Справа була замовна і в судді першої інстанції я її програв, не дивлячись на абсурдність позову. Прийшлось  подавати апеляцію, яку я виграв. І що цікаво, апеляційний суд розглядав справу тоді, коли правоохоронні органи арештували вже позивача на стадіоні в Ужгороді за спробу організації озброєного конфлікту.

З того часу ми не спілкувались з Олексієм Андрійовичем майже 15 років. Слідкували за діяльністю один одного. Багато чого змінилось за ці роки. Політичні закляті опоненти стали друзями і партійними соратниками. Для прикладу, ми помирилися з моїм  «судовим» опонентом, який на сьогодні є депутатом Закарпатської обласної ради від партії «Єдиний Центр». Олексій Фазекош  очолив  Мукачівську міськрайонну спілку підприємців, а потім і Раду адвокатів Закарпатської області та зовсім недавно - Асоціацію захисту прав правників

На мою думку, у Фазекоша почала вироблятись певна професійна, політична і громадянська позиція. Він твердо засвоїв постулат китайського полководцяСунь Цзи, який 2,5 тис. років тому назад у трактаті «Мистецтво війни» написав: «Найкраща Перемога- це Перемога без війни».

Сьогоднішня позиція і погляди Олексія Андрійовича мені імпонують. На це є багато причин.  Для того, щоб читач зрозумів – приведу один знаковий епізод з моєї багаторічної політичної діяльності.

Картинки по запросу Фазекош і Москаль

В 2001 році був створений  Державний  комітет  України у справах
національностей   та   міграції.

Восени 2002 року, після звільнення з посади голови Закарпатської облдержадміністрації, даним держкомітетом почав керувати Геннадій Москаль.

Активна натура Геннадія Геннадійовича потребувала  самовираження.  Благо що така можливість скоро підвернулась. Євросоюз вирішив виділити кошти на будівництво притулків для нелегальних мігрантів. Освоювати гроші якраз і мав Державний  комітет  України у справах національностей   та   міграції.

Один такий притулок вирішили побудувати і  в Мукачівському районі. Проектна вартість - 1 млн. євро.

Одного весняного дня 2003 року ми разом головою Мукачівської районної ради  І. Токарем сиділи в кабінеті заступника голови Мукачівської районної ради, вирішували якісь питання районної ради. Пролунав дзвінок, я взяв слухавку. Секретар ради проінформувала, що зі мною хоче поговорити  голова Державного  комітету  України у справах національностей   та   міграції Геннадій Геннадійович Москаль.  Переборовши здивування і хвилювання я попросив секретаря з’єднати мене з Москалем. Геннадій Геннадійович, у властивій йому жартівливій манері привітався, а потім почав питати про справи в районі, області. Я гарячково думав: «Для чого, майже міністр вирішив подзвонити скромному заступнику голови районної ради? Невже, щоб запитати про здоров’я і про справи в районі? Сумніваюсь.». Але, після коротко вступу, Москаль перейшов до «конкретики»: «Степане, комітет, який я очолюю, вирушив побудувати притулок для мігрантів в Мукачівському районі. Євросоюз  виділив  гроші і немалі гроші – 1 млн. євро. Залишилось за «малим» - треба отримати позитивну думку жителів тих сіл, біля яких планується будувати притулок. Це угорські села Дерцен і Форнош, між якими знадяться залишки колишньої військової бази СРСР, на якій  заправляли твердопаливні ракети. Треба провести збори громад названих сіл і все оформити протокольно з підписами і паспортними даними. Допоможеш?...». Пропозиція була неждана: «Що робити? Треба було виграти час, щоб добре подумати і прийняти оптимальне рішення». Подивися на Токаря. Ілля Іванович кивнув головою: «Треба погоджуватись.»

Картинки по запросу Фазекош і Москаль

«Добре, Геннадію Геннадійовичу, ми з Іллєм Івановичем зробимо все для організації зборів громад. Ми можемо це зробити завтра. Правда, необхідна присутність Вашого представника», - приблизно такою була моя відповідь.  Погодили деталі проведення зборів і на тому закінчили розмову.

Ілля Токар передзвонив голові РДА Василю Лазарю, проінформував про дзвінок Москаля. Питання важливе і було не до політичних гасел.

При зустрічі двох керівників району, «есдепеушника» Василя Лазаря та «нашоукранця» Іллі Токаря, було прийняте спільне рішення: проінформувати громади сіл і доручити сільським головам зібрати за ніч підписи мешканців проти будівництва притулку мігрантів, тим більше, що на той час ми вже мали один такий притулок у Павшині.

 Я передзвонив сільським головам Дерцена і Форноша, запросив у районну раду. Проблеми вони зрозуміли миттєво. Не потрібно було багато пояснювати. Вирішили провести загальні збори громад двох сіл у будинку культури села Дерцен (який має, якщо не помиляюсь, біля 600 посадкових місць) о 10 годині ранку наступного дня.

За дорученням голови Мукачівської районної ради І. Токаря, я виїхав в Дерцен десь о 8 годині. З таким розрахунком, щоб оцінити ситуацію і якщо потрібно то внести необхідні корективи. Разом зі мною приїхав голова райдержадміністрації Василь Лазар та представник Держкомітету в області (прізвище його здається було Товт).

Приїхали. Заходимо в будинок культури. Відкликаю в сторону сільських голів. Називають цифру – більше 3600 підписів проти будівництва табору мігрантів ( це біля 70 відсотків підписів громадян, які мають право підпису). Передивляюсь документи. Все оформлено правильно: прізвище, ім’я, по батькові, підпис та паспортні дані. Для сільських голів – це була титанічна робота. Все на все вони мали 12 годин. Збирали підписи всю ніч.

9 година і 30 хвилин. Будинок культури вже переповнений.10 година. Сільські голови Дерцена, а потім і Форноша відкривають збори громад сіл. В президію запросили мене, як заступника голови районної ради, голову райдержадміністрації Василя Лазаря та представника Держкомітету.

Почалися виступи громадян:  угорською,  українською,  російською мовою. Виступи були дуже емоційними. Емоційно аплодував і зал. Ситуація була така, що якби «район» і був «за» будівництво табору, то нас би винесли з залу. Народ треба було підтримати. І ми з Василем Івановичем у своїх виступах це і зробили. Представника Держкомітету вже ніхто і не слухав.

Дякуючи узгодженій позиції Мукачівської районної ради, де конституційну більшість мала «Наша Україна», та Мукачівській райдержадміністрації, якою керував представник СДПУ(о) та активним діям громадян Дерцена і Форноша справа було позитивно вирішена на користь селян. Табір для нелегалів так і не був побудований.

 

«Одним із механізмів, що забезпечує досягнення громадою спільної мети на засадах поєднання інтересів різних груп та максимального залучення ресурсів громади, є громадський діалог…», - Олексій Фазекош.

 

Чим закінчились скандальні Мукачівські вибори початку 2003 – 2004 років?  Перемогою справедливості та Закону.  Опонент Василь Петьовки та Віктора Балоги Ернест Нусер став їх соратником і зараз є депутатом обласної ради від партії «Єдиний Центр». Названі події, мабуть, стали першими політичними уроками для Олексія Фазекоша. Потрібно було визначитись  і зайняти свою нішу, для початку, хоча б в політичному і суспільному житті рідного Мукачева. І йому це вдалося. Він почав шукати діалог з підприємцями міста.  В 2006 році очолив Мукачівську міськрайонну спілку підприємців. Олексій Андрійович допоміг, як адвокат, виграти багатьом підприємцям судові тяжби з фіскальними органами. Починає зростати авторитет Фазекоша, не тільки, як адвоката, але й як менеджера. До спілки  «потягнулися» відомі  закарпатські адвокати, підприємці. Дякуючи спілці, адвокати отримували вигідних клієнтів, а підприємці – надійний захист від свавілля державних структур та рейдерських атак.

 

«… громадський діалог є унікальним інструментом, який однаково можна використовувати для вирішення як локальних, так і глобальних проблем…Так думають і так працюватимуть в Мукачівській міськрайонній спілці підприємців.», - Олексій Фазекош 

 

Олексій Фазекош три рази обирався депутатом Мукачівської міської ради, балотувався, правда, невдало, на посаду Мукачівського міського голови та в депутати Верховної Ради України.

Початкову адвокатську та політичну діяльність Олексія Андрійовича я сприймав досить скептично. На це були певні причини: судовий процес, в якому Фазекош виступав адвокатом мого опонента; токсичні особи, які, як «мухи на мед», «ліпились» до  адвоката; надмірна амбітність молодої людини.

Все почало змінюватись, коли в 2012 році Олексій Фазекош очолив Ради адвокатів Закарпатської області. Ця посада далась йому дуже нелегко. Вже склалась традиція, що адвокатами області «обов’язково» мав керувати  «чистокровний» адвокат і житель обласного центру. А тут в «адвокатське болото» увірвалась людина з якимось «історично-юридично-політично-міжнародницьким» вінегретом в голові, у вчинках і діях. Чому «адвокатське болото»? До приходу Фазекоша спілку лихоманило, сім груп «впливу» перебули в стані «перманентної війни». Всі змінилося, коли спілку очолив Олексій Фазекош.

 На изображении может находиться: 3 человека, люди сидят и в помещении

«Закарпатську адвокатуру не штормить і не трусить. Штиль забезпечують їжакові рукавиці Олексія Фазекоша — голови ради адвокатів Закарпатської області, філософа, громадського діяча, члена партії “Соціаліст” (а зараз і заступника голови партії – прим.), спортсмена, книголюба, володаря звання “Лицар вітчизни 2018”.», - skrypin.ua.

 На изображении может находиться: 2 человека, костюм

«Війна» перетворилася в нормальну і прогнозовану працю органа адвокатського самоврядування. До Фазекоша «потягнулися люди», а точніше високо професіональні адвокати. Назву деяких з них, який я добре знаю: Петро Немеш – Ужгород, Михайло Беран – Мукачево, Петро Чорба – Виноградово, Роман Келемен – Хуст… А саме головне, Олексій став незаперечним лідером серед талановитої адвокатської молоді. Отже спілці адвокатів бути і розвиватись та набирати «вагу»  серед правників області.

На изображении может находиться: 3 человека, в том числе Олег Казибрід, люди улыбаются, люди стоят

Авторитет Закарпатської спілки адвокатів набирає оберти. Зростають гонорари членів спілки. І не тільки…

Здається, можна заспокоїтись. Але….

Далі буде…

Медіа

Оцініть матеріал!
(2 голосів)


Переглядів: 712

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама