Середа, 20 листопада 2019 18:41

100 років герою США, карпаторусину за походженням, Міхалу (Майку) Странку (Стренку), ч.1

100  років герою США, карпаторусину за походженням, Міхалу (Майку) Странку (Стренку), ч.1
До сторіччя від дня народження Майкла Стренка шановане мною інтернет-видання Mukachevo.net опублікувало статтю відомого закарпатського краєзнавця, професора Федора Шандора стаття «В Ужгороді вшанували пам'ять закарпатця, який підняв прапор на Іодзімі»

(http://www.mukachevo.net/ua/news/view/648440?fbclid=IwAR2X7ZQ61ixAIHzsS0fhhcSifZQ2L2h4tYiOlHg9YbqZkkV_gg4Ied8_hyM), яка мене спочатку здивувала, а потім обурила своєю недоладністю у фальшуванні історії нашого краю  в стиля «аля В’ятрович”.

Ось деякі «перли» з цієї публікації: «Михайло Стренк - це військовий для закарпатців, є особливо близьким, адже він має чисто закарпатське походження, він родом з села Орябина, що біля Старої Любовні, нині ці землі у складі Словаччини.». Як людина може бути «закарпатського погодження», якщо народилася на історичній Пряшівській Русі, яка є частиною Словаччини. Пряшівська Русь ніколи не була територією Підкарпатської Русі, а тим більше Закарпаття.

 Далі, "....нині ці українські землі у складі Словаччини."  Коли на території Словаччини були українські землі? Ці рядки вже тягнув на міжнародний скандал. Добре, що вони були виправлені, на моє прохання, адміністраторами сайту.

Так хто такий Міхал (Майкл) Странк (Стренк), якому б виповнилося 100 років 10 листопада 2019 року?

На розсуд читачів подаємо статтю відомо закарпатського (русинського) краєзнавця Юрія Шиповича, яка русинською мовою була опублікована на порталі  rueportal.eu.

Для того, щоб відчути колорит русинської  мови і її відмінність від української літературної мови я зробив "паралельний" переклад даної статті на українську мову.

Картинки по запросу майкл стренк

 

100 РÓКӰВ МАЙКЛУ СТРЕНКОВИ

100 років Майклу Стренкові

Міхал Странк (Майкл Стренк) - вояк Другої світової войны, морськый піхотинець, герой Америкы.

 

Міхал Странк (Макл  Стренк) – воїн Другої світової війни, морський піхотинець, герой Америки.

 

Міхал Странк родив ся 10 новембра 1919 рока в русинськуй фамилії у селі Ярабина (днесь район Стара Любовня, Пряшовщина). Отець му Василь Странк и мамка Марта (у дівоцтві Грофикова) были уроженцями сього села, заселеного русинами.

 

Міхал  Странк народився 10 листопада 1919 року в русинській родині у селі Ярабина (сьогодні це район Старої Любовні, що на Пряшівщині). Його батько Василь Странк і мама Марта (в дівоцтві Грофікова) були уродженцями цього села, яке заселене русинами.

 

Отець Міхала перебрав ся в США у 1921 рокови, там вун устройив ся робити на шахту в округови Камбрія, штат Пенсилванія. Сімя злучила ся по єдному рокови, коли отець Міхала заробив гроші, жебы перевести жону и сына в Сіверну Америку из Європы. Дворучный Міхал прибыв вєдно из мамов в порт Ню-Йорка 4 августа 1922 рока на лайнері «Беренгарія».

 

Батько Міхала  приїхав в США у 1921 році, там він влаштувався працювати на шахту в окрузі Камбрія штату Пенсільванія. Через рік сім’я об’єдналася. Батько Міхала заробив гроші і перевіз жінку та сина із Європи в Північну Америку. Двохрічний Міхал разом з мамою прибув в порт Нью-Йорк 4 серпня 1922 року на лайнері «Беренгарія».

 

В штатах Василь Странк быв май знамый пуд имням Чарлз. Имня малого Странка, даноє му при роджені - Міхал, было поміняно на англоязычный варіант – Майкл, фамілія – на Стренк. У 1937 рокови М. Стренк кончив школу в Франклин Боро, штат Пенсилванія, по чому вступил у Гражданскый корпус охраны окружающої среды, де робив пувдрога рока до поступленя на военну службу. У Майкла были два браты, котрі ся родили уже в Пенсилванії: Пітер и Джон, а такой сестра Мері, май мала у фамилії.

 

В штатах Василь Странк був більш відомий   під іменем Чарльз. Ім’я малого Странка, яке він отримав при народженні,  було змінено на англомовний варіант – Майкл, прізвище – на Стренк.

У 1937 році М. Стренк закінчив школу в Франлін Боро штату Пенсільванія, потім поступив у Цивільний корпус охорони оточуючого середовища, де пропрацював півтора року до призову на воєнну службу.

У Майкла були два брати, які народися уже в Пенсільванії: Пітер і Джон, а також сестра Мері, яка була найменшою в сім’ї.

 

Пітер, ги и Майкл, участник Другої світової, в рокы войны служив на авіаносцьови «Франклин» в Тихому Океанови. Вун ся вернув домув из войны живым.

Майкл Стренк вступив у Корпус морскої піхоты 6 октовбра 1939 рока в Пітсбургови. По проходженю курса молодого вояка на базі морскої піхоты Перрис-Айленд в децембрі, Стренк в чині рядового быв приписаный од почтовуй службі морскої піхоты. До момента вступа США у войну Стренк служив у разных частях морскої піхоты, в тому числі на базі Гуантанамо и на авіабазі Ню-Рівер у Сівернуй Кароліні. Йому были присвоєні званя: капрала - 23 апріля 1941 рока и сержанта - 26 януара 1942 рока.

 

Пітер, як і Майкл, теж учасник Другої світової війни, у воєнні роки служив на авіаносці «Франклін» в Тихому океані. Він повернувся з війни живим.

Майкл Стренк 6 жовтня 1939 року в Пістбургу поступив у Корпус морської піхоти. В грудні, після проходження курсу молодого бійця на базі морської піхоти у Перріс-Айленді, Стренк в чині рядового був приписаний до поштової служби морської піхоти. До часу вступу США у війну Стренк служив у різних частинах морської піхоти, в тому числі на базі Гуантанамо і на авіабазі Нью-Рівер у Північній Кароліні.  23 квітня 1941 року йому було присвоєне звання капрал, а 26 січня 1942 року – сержант.

 

На зачатку апріля 1942 рока Стренк у составі 3-го батальйона 7-го полка 1-ої дивізії морскої піхоты быв направленый на Тихоокеанськый фронт. В составі Морскых Рейдерув, лем што сформірованої елітної части діла вчиненя наступальных и диверсіонных операцій, Стренк участвовав у бойовых дійствах на Соломоновых островах и в бойовых дійствах на острові Бугенвіль.

 

На початку квітня 1942 року Стренк у складі 3-го батальйону 7-го полку 1-ої дивізії був направлений на Тихоокеанський фронт. В складі Морських Рейдерів, у тільки що сформованій елітній частині для здійснення наступальних і диверсійних операцій, Стренк приймав участь у бойових операціях на Соломонових островах і в бойових операціях на острові Бугенвілі.

 

В януари 1944 рока Стренк дустав короткый отпуск, за час котрого змуг увидіти ся из фамилійов. По возвраті из отпуска вун быв переведеный у 2-ый батальйон 28-го полка 5-ої дивізії морскої піхоты. 28-ой полк быв созданый в февралі 1944 рока из частий морскої піхоты, участвовавшых у бойовых дійствах на Тихоокеанському фронті и розформірованых у связи из читавыма утратами. В составі свої нової части Стренк проходил пудготовку на воєннуй базі Кемп-Пендлтон и на Гавайях. В битві за Иводжиму 5-а дивізия морскої піхоты была главнов ударнов силов союзникув.

 

У січні 1944 року Стренк отримав коротку відпустку, під час якої зумів побачитись зі своєю сім’єю. Після повернення з відпустки він був переведений у 2-ий батальйон 28-го полку 5-ої дивізії морської піхоти. 28-ий полк був створений у лютому 1944 року із частин морської піхоти, які приймали участь у бойових операціях на Тихоокеанському фронті і розформовані через великі втрати. В складі своєї нової частини Стренк проходив підготовку на воєнній базі Кемп-Пендлтон і на Гавайях. В битві за Іводжиму 5-а дивізія морської піхоти була головною ударною силою союзників.

 

19 фебруара 1945 рока часть Стренка была десантірована из моря на южну часть острова Иводжима. По кулкох днях ожесточенных боюв америцькым частям удалось взять пуд контроль гору Сурібаты — майвысшый верьх острова Иводжимы. В першуй половині дня 23 фебруара 1945 рока шість дисантникув водворили на нюй флагшток из америцькым флагом.

 

19 лютого 1945 року частина Стренка була десантована з моря на південну частину острова Іводжима. Після кількох днів жорстоких боїв американським частинам вдалося взяти під контроль гору Сурібати – найвищу гору острова Іводжима. В першій половині дня 23 лютого 1945 року шість десятників підняли на ній флагшток з американським прапором.

 

Поднятя першого флага было сфотографовано военным фотографом Луісом Ловері. Момент пуднятя флага збіг ся из высадков на остров міністра ВМС Джеймса Форрестола, котрый попросив дати му флаг у якости сувеніра. Командуючый 2-ым батальйоном пудполковник Чандлер Джонсон, дузнавши ся про забажанку Форрестола, отдав приказ замінити флаг другым и обязателно булшего разміра, ги тот на который поклав око Форрестол.

Десантникы из части Стренка в тот час занимали ся прокладков кабеля связи коло горы Сурібаты, їм было приказано водворити новый флаг. Шість дисантникув — сержант Майкл Стренк, капраль Айра Хейз (индієць племени піко), капраль Рене Ганьон, капраль Харлон Блок, рядовый Франклин Соузлі и армійскый санітар Джон Бредлі вогрузили флаг. Пуднятя другого флага было увіковічено на подобенці Джо Розенталя.

 Картинки по запросу майкл стренк

Підняття першого прапору було сфотографовано воєнним фотографом Луїсом Ловері. Час підняття прапору співпав із висадкою на острів Міністра ВМС Джеймса Форрестола, який попросив дати йому прапор в якості сувеніру. Командир 2-го батальйона підполковник Чандлер Джонсон, коли дізнався про забаганку Форрестола, віддав наказ замінити прапор іншим і обов’язково більших розмірів, ніж той, на який поклав око Форрестол. 

Десантники із частини Стренка в той час займалися прокладкою кабелю зв’язку  біля гори Сурібати, їм було наказано підняти новий прапор. Шість десантників: сержант Майкл Стренк, капрал Айра Хейз (індіанець племені піко), капрал Рене Ганьон, капрал Харлон Блок, рядовий Франклін Соузлі і армійський санітар Джон Бредлі підняли прапор. Підняття другого прапору було увіковічено на світлині Джо Розенталя.

 

 На світлині: Джо Розенталь

Майкл Стренк погиб 1 марта 1945 рока, и быв єдным из трьох погибшых дисантникув из подобенкы. Точні обставины гибелі го неясні, айбо є точным, же загиб Майкл от взрыва снаряда при артобстрілови. Странк быв похороненый на теметові 5-ої дивізії морскої піхоты на Иводжимі, 13 януара 1949 рока останки го были перезахоронені на Арлінгтонському теметові у Вашингтоні.

За вояцьку храбрость М.Странк быв награжденый Бронзовов звіздов (США) из літеров V за доблесть, Пурпуровым серцьом (посмертно), Пантликом учасника бойовых дійств, Медальов защитника Америкы, Медальов америцькых кампаній, Медальов Тихоокеансько-азіатської кампанії из чотырьма бронзовыма звіздами (Майкл Стренк быв награжденый сьов медалльов 5 разув), Медальов Побіды у Другуй світовуй войні.

 

Майкл Стренк загинув 1 березня 1945 року, і був одним одним із трьох загиблих десятників з світлини. Точні обставини загибелі не ясні, але достовірно відомо, що загинув Майкл від вибуху снаряду при артобстрілі. Стренк був похований на кладовищі 5-ої дивізії морської піхоти на Іводжимі. 13 січня його  останки були перепоховані на Арлінгтонському кладовищі у Вашингтоні.

За військову хоробрість М. Стренк був нагороджений Бронзовою зіркою (США) із літерою V за доблесть, Пурпуровим сердцем (посмертно), Стрічкою учасника бойових дій, Медаллю захисника Америки, Медаллю американських компаній, Медаллю Тихоокеанської-азіатської компанії із чотирма бронзовими зірками (Майкл Стренк був нагороджений цією медаллю сім раз), Медаллю Перемоги у Другій світовій війні.

 

Подобенка Джо Розенталя послужила прототипом діла сохової композиції Меморіала морскої піхоты, вчиненої Феліксом де Велдоном. Меморіал быв открытый на Арлінгтонському теметові 10 новембра 1954 рока, на 179-роковины родженя морскої піхоты США. По містичеському совпадіню се быв 35-ый день родженя Майкла Стренка, котрый ся родив тоже 10 новембра.

 

Світлина Джо Розенталя стала прототипом для скульптурної композиції «Меморіала морської піхоти», яку «виліпив» Фелікс де Велдон. Меморіал був відкритий на Арлінгтонському кладовищі 10 листопада 1954 року в честь 179 річниці створення  морської піхоти США. За містичним співпаданням це був 35-ий день народження Макла Стренка, який народився тех. 10 листопада.

 

Майкл Стренк погиб за США, формално на момент смерти не будучи гражданином сьої страны. По законодательствови США вун мав дустати гражданство автоматическы, по тому, як отець го быв натуралізованый в 1935 рокови. Мати Майкла была натуралізована в 1941 рокови. Но сам Майкл нигда не дуставав документа про гражданство. Сесь факт упозерав в 2008 рокови сержант морскої піхоты Метт Блейс, котрый служив у охрані посольства США в Словакії. До сього момента в армійськых документах містом родженя Стренка называв ся варош Конемо в Пенсілванії, айбо в самуй Пенсілванії є пару поселень из сьов назвов. Блейс обратив ся из петиційов у Службу гражданства и имміграції США. 28 юлія 2008 рока сертифікат на гражданство Майкла быв врученый сестрі го Мері на торжественнуй церемонії у Меморіала морскої піхоты.

 

Майкл Стренк загинув за США, але на момент смерті формально не був громадянином цієї країни. Згідно законодавства США він мав отримати громадянство автоматично, так як батько була натуралізований в 1935 році, а мати – в 1941 році. Сам  Майкл ніколи не отримував документ про громадянство. Цей факт виявив в 2008 році сержант морської піхоти Метт Блейс, який служив у охороні посольства в Словаччині. До цього часу в армійських документах місцем народження Стренка  вказувалось місто Конемо в Пельсіванії, але в цьому штаті є декілька поселень із такою назвою. Блейс звернувся з петицією у Службу громадянства і еміграції США. 28 липня 2008 року сертифікат про громадянство Майкла був вручений його сестрі Мері на урочистій церемонії біля Меморіалу морської піхоти.

 

У 2006 рокови Клінт Иствуд зняв філм «Флагы нашых отцюв», у котрому М.Стренка зограв канадськый артист Баррі Пеппер. В основу філма лягла єднойменна книга в соавторстві Джеймса Бредлі (сына Джона Бредлі) и Рона Пауерса.

У штаті Пенсілванія, в пригороді Джонстауна, Франклин Боро, де пройшло дітвацво и юность Стренка, установленый памнятный знак в його честь. Такой в штаті Пенсілванія имням го названый муст через ріку Літтл Конемо.

 

У 2006 році Клінт Іствуд зняв фільм «Прапори наших батьків», у якому М. Стренка зіграв канадський артист Баррі Пеппер. В основу фільму лягла  одноіменна книга в соавторстві Джемса Бредлі (сина Джона Бредлі) і Рона Пауерса.

В штаті Пенсільванія, в пригороді Джонстауна, Фраклін Боро, де пройшло дитинство і юність Стренка, встановлений пам’ятний знак в його честь. Також в штаті Пенсільванія його іменем названий міст через ріку Літтл Конемо.

 

Постскриптуп. У другій частині публікації ми покажемо, як з громадянина США, карпаторусина за походженням Міхаіла Странка зробили українського героя Другої світової війни. Для це робити Інституту національної пам'яті, його колишньому керівнику, а зараз депутату ВРУ,  пану В'ятровичу? Для чого фальшувати історію України? Невже в нашій незалежній  Україні немає своїх національних героїв?

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 216

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама