П'ятниця, 21 грудня 2018 14:12

Без нових ОТГ і з вірою в децентралізацію входить Закарпаття в 2019 рік

Без нових ОТГ і з вірою в децентралізацію входить Закарпаття в 2019 рік
Створення об'єднаних тергромад на Закарпатті – процес практично провалений. Шість створених ОТГ – найменший показник в Україні. У восьми районах з 14 нема об'єднаної громади. Про заплановані 53 навіть думати не доводиться.

Цьогоріч не створено жодної ОТГ, хоча плани були щонайменше у шести. Три ОТГ вже більше року очікують на висновки Закарпатської ОДА, і зараз вже згаяні всі можливі і неможливі варіанти і строки стати об'єднаними громадами у році наступному. Загалом же в 2018-му лише три громади подали документи на об'єднання (Великоберезнянська та Виноградівська) або приєднання до міста обласного значення (Мукачівська). У кожної – свій шлях, свої протести, конфлікти, мітинги і аргументоване ненадання висновку від ОДА.

"Міни" ОТГ

Децентралізаційна лихоманка – не в найкращому значенні цього вислову – почалась на Закарпатті чи не одразу по різдвяно-новорічних святах. У лютому перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В'ячеслав Негода на форумі "Закарпаття – центр Європи: шлях розвитку і реалізація потенціалу" висловив здивування, що більшість присутніх у залі так негативно висловлюються про роботу обласної державної адміністрації в частині формування об'єднаних громад. "Для ОДА це має стати сигналом. Обласна влада не може ігнорувати інтереси і настрої мешканців регіону. Зараз дуже важлива ініціатива і бажання громади розвиватися. Ще не пізно – вікно можливостей цього року ще буде відкритим", – вселив надію Негода і поїхав. А перед закарпатцями те вікно так і не відчинилось.

Процес децентралізації на Закарпатті прокоментував тоді і премєр-міністр України Володимир Гройсман. В ефірі програми "Вся країна" на "Українському радіо" він, зокрема, сказав: "До мене доходить інформація про те, що на Закарпатті штучно обласна адміністрація стримує бажання закарпатців об'єднуватися і ставати просто багатшими. Це насправді дуже важливо. У мене нещодавно була зустріч з народними депутатами, які представляють Закарпаття, з трьома із всіх тих, які представляють Закарпаття. Вони стурбовані цим питанням і кажуть, що стурбована в тому числі і обласна рада. Якщо це підтвердиться, я вважаю, що це є неприпустимим – ніхто не має стримувати людей, громади, якщо вони мають бажання до об'єднання, тим більше, обласна державна адміністрація". Прем'єр тоді зазначив, що сам знайде шлях вирішення цього питання, якщо обласна адміністрація буде йти проти волі людей.

В обласній адміністрації знайшли свій шлях. Її очільник Геннадій Москаль обгрунтував свою позицію, заявивши про "декілька мін" ОТГ. "Щонайперше, тергоромади – це для заможних областей, які мають великі доходи, фабрики, заводи. Закарпаття на 76% живе за рахунок дотацій, субвенцій, субсидій. І тільки 24% заробляє на себе. А є такі райони, які Хустський, де ця цифра складає до 10%. У ОТГ є декілька "мін". Наприклад, кандидати в депутати, які не мають можливості пройти на вибори, потихеньку об'єднують, створюють виборчий округ. Там з кумами, синами та іншими родичами вони пожиттєво отримають фактично адмінресурс: вчителів, медиків, завклубів, бібліотекарів. Ми не хочемо зробити анклави кандидатів у депутати", – пояснив Москаль.

Голова області вважає, що, якщо є якісь перспективні плани створення об'єднання тергромад, то це суперечить самому принципу добровільності створення ОТГ. "Ми заганяємо людей, як колись в СРСР, в колгоспи", - каже очільник Закарпаття. Він також не виключає, що об'єднання територіальних громад можуть стати підґрунтям для сепаратизму. "Хтось – наприклад, румуни – об'єднаються в єдину тергромаду, а потім об'являть собі національну автономію. За ними скажуть словаки: "А ми чим гірше?". А потім скажуть угорці або роми скажуть, що хочуть "Автономну Народну Республіку" в Закарпатті. Закон "Про об'єднання громад" фактично легітимізує автономію", – пояснив Москаль.

А в березні він направив до Верховного Суду України адміністративний позов щодо визначення конституційності Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та скасування окремих положень даного закону, які, на переконання Москаля, суперечать Конституції та законодавству України. Розглянувши матеріали апеляційної скарги Закарпатської ОДА на ухвалу Верховного Суду України від 27 березня цього року, Велика Палата Верховного Суду України відкрила апеляційне провадження за позовом Закарпатської ОДА до Верховної Ради України про скасування окремих положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Ухвала набула законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

Тоді Москаль сказав чергове тверде "ні" створенню нових ОТГ на Закарпатті: "Ми завжди казали, що у питанні створення об'єднаних територіальних громад будемо рухатися виключно в правовому полі. І ця позиція залишається незмінною. До розгляду справи по суті й прийняття судом конкретного рішення облдержадміністрація не буде розглядати жодних матеріалів щодо ОТГ на Закарпатті. Цю позицію не змінять ні мітинги, ні пікети, ні перекриття міжнародних трас, ні будь-які інші акції", – заявив Москаль і слово своє дотримав.

Три ОТГ- три причини нестворення

Що ж стосується власне трьох потенційних нестворених ОТГ. У лютому до обласної держадміністрації надійшли матеріали щодо створення Великоберезнянської ОТГ. У зв'язку з цим Москаль заявив, що тергромади у гірських районах можуть призвести до паралічу самоврядування: "Великоберезнянський район дотаційний на 75%, а з 25%, які він заробляє на себе, левову частку становить податок на прибуток громадян. На моє переконання, економічно неспроможні населені пункти, які живуть тільки з дотацій та субвенцій, а також податків на доходи громадян, мають бути позбавлені можливості створювати ОТГ. Інакше це самознищення районів і області".

Щодо створення, точніше, нестворення, Виноградівської ОТГ, то процес її формування стартував ще в 2017-му. Було розроблено План організаційних заходів щодо добровільного об'єднання територіальних громад, проект Договору про співпрацю, проводилися громадські обговорення, засідання комісій, консультації з фахівцями. У червні 2018-го до Виноградівської міської ради надійшла відповідь голови Закарпатської облдержадміністрації та повернуто на доопрацювання проекти рішень зі створення ОТГ. "Облдержадміністрацією було надіслано Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України перелік перспективних спроможних громад з урахуванням зовнішніх меж юрисдикції, в якому передбачено у складі Виноградівської міської територіальної громади 10 місцевих рад, а саме: Виноградівська, Малокопанська, Буківська, Великокопанська, Дротинська, Олешницька, Підвиноградівська, Фанчиківська, Оноцька та Широківська. Утворення об'єднаної територіальної громади у складі лише двох рад суперечить вищенаведеному переліку і не дасть очікуваного позитивного результату від проведення адміністративно-територіальної реформи", – йшлося у відповіді.

У міськраді ж зазначили, що даний перелік від ОДА носить тільки рекомендований характер. Тим більше, у міськраді провели економічні підрахунки, тому вважають, що пропонований їм формат ОТГ у такій великій кількості сіл не дасть результат спроможної громади, а навпаки. Тож сталося так, що не сталося самої громади.

Та чи не найгучнішим було об'єднання сільських рад навколо Мукачева. Протистояння "Москаль – Балога" у цій боротьбі вишло на рівень "до останньої краплі крові". Мукачево запропонувало восьми навколишнім селам створити ОТГ. На сесіях одне за одним депутатами ухвалювалося рішення про приєднання сільрад. Такий поступ аж ніяк не влаштовував Москаля. "Скликання в Мукачеві позачергових сесій та їхні подальші рішення про приєднання сіл нічого реального за собою не несе – це тільки пустий піар. Як і попередні рішення Мукачівської міськради про приєднання сіл. "Усі "приєднані" села залишилися в попередньому статусі й функціонують як окремі територіальні одиниці в межах Мукачівського району", – не втомлювався повторювати Москаль. А Балога-син, мер Мукачева, не втомлювався призначати чергову сесію і звітувати про неймовірні перспективи нової об'єднаної тергромади.

На початку жовтня голови рад, які захотіли об'єднатись навколо Мукачева, подали до Закарпатської обласної державної адміністрації проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад – з щирою надією і незворушною вірою, що ЗОДА протягом 10 робочих днів підготує і надасть правильний висновок, затверджений розпорядженням голови ОДА. "Це фінішна пряма. Фактично радам залишиться лише прийняти наявні проекти рішень і Мукачівська об'єднана територіальна громада – відбулась. Таким чином, Мукачево стане 12 містом в Україні, що завершило процес приєднання. В Закарпатті це буде сьома (кажуть, вдале число), і перша в Мукачівському районі", – повідомив тоді радник з питань децентралізації Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування Володимир Феськов.

В обласній держадміністрації, звісно, розглянули документи і повернули до міської ради на доопрацювання. Москаль, коментуючи ситуацію, наголосив, що на "ура" ОТГ не створиш. Цілком прогнозовано, мер Мукачева Андрій Балога заявив, що, якщо ОДА не надає позитивного висновку, то місто звернеться до центральних органів влади. "Якщо на Закарпатті ОДА блокує найуспішнішу реформу в Україні – процес децентралізації, то Мукачево звернеться до Кабміну, щоби вирішити долю Мукачівської об'єднаної територіальної громади", – пообіцяв Балога.

Сподівання

І ось на сайті Верховної Ради України оприлюднено ухвалений 23 листопада Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". У пункті 15 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів України у місячний термін визнати спроможною Мукачівську міську об'єднану територіальну громаду у складі територіальних громад міста Мукачева та сіл Лавки, Павшино, Шенборн, Нижній Коропець, Нове Давидково Мукачівського району Закарпатської області з одночасним уточненням обсягів міжбюджетних трансфертів у додатку №6 до цього Закону за результатами відповідного приєднання у 2018 році.

Експерти Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України розповідають, що власні доходи бюджетів сільських рад та додатково отримані кошти у зв'язку з утворенням ОТГ покривають всі видатки на утримання закладів бюджетної сфери, що розташовані на їхній території. Також експерти зазначають, що в умовах створення нової ОТГ зменшується обсяг реверсної дотації, яка наразі вилучається з бюджету Мукачева до Державного бюджету. І ще одним додатковим джерелом доходів для Мукачівської ОТГ стане субвенція на формування інфраструктури, яка в умовах 2018 року становила б 2,5 млн грн.

У регіональному відділенні АМУ переконують, що Мукачево є центром економічної та соціальної активності, має відповідну інфраструктуру та кваліфіковані кадри для того, щоб стати центром, поза всяким сумнівом, спроможної ОТГ. Тому, в першу чергу, від приєднання економічно та інфраструктурно виграють жителі навколишніх сіл. З іншого боку, участь у великих інвестиційних проектах, як правило, передбачає виділення земельних ділянок, яких немає в межах міст. Площа приєднуваних сільських територій ОТГ у 2,5 рази перевищує нинішню площу території Мукачева, а стан інфраструктури цих сільських територій (дорожньої, комунальної та ін.) загалом є занедбаним та/або нерозвиненим. Саме тому синергетичний ефект об'єднання таких чотирьох факторів як земельні ресурси, інфраструктура, трудові ресурси та ефективне управління, дозволить майбутній міській ОТГ стати активним гравцем на інвестиційному ринку і забезпечить економічне зростання та підвищення якості життя мешканців нової об'єднаної територіальної громади з подоланням диспропорцій між міськими і сільськими територіями ОТГ.

Так 2018 рік дарував і забирав надії, але завжди залишав сподівання, що ось-ось, вже скоро, найближчим часом кількість ОТГ на Закарпатті таки збільшиться. Тим більше, що у питанні використання державної підтримки об'єднані громади Закарпаття спрацювали цьогоріч чи не найкраще: усі 6 ОТГ вже мають 18 погоджених комісією проектів на всю суму субвенції — майже 16 млн грн.

Наостанок

На Закарпатті досі немає Перспективного плану формування ОТГ: він не затверджений облдержадміністрацією та не проголосований обласною радою. Ще 2015 року депутати більшістю голосів не підтримали проект Плану, яким передбачалося створення 94 таких об'єднань: зі 108 обранців "за" проголосували лише 24 депутати. Не голосували представники фракції "Єдиний Центр" Віктора Балоги та "Батьківщини". Тоді Москаль, гримнувши дверима сесійної зали обласної ради, заявив, що не дозволить влаштовувати цирк, а прізвища всіх, хто проти об'єднаних громад, згодом назве.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 178

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама