Неділя, 21 жовтня 2018 18:40

Конференція у Пряшові подтвердила екзистованя и тверді позиції наукы «Русиністика»

Конференція у Пряшові подтвердила екзистованя и тверді позиції наукы «Русиністика»
18-19 октовбра у Пряшові, на базі Пряшовського універзитета, пройшла меженародна научна конференція «20 років высокошкольской русиністикы на Словакії», на котру было кликані славісты-русиністы из 9-ти держав світа.

 

Організатором дійства выступив Институт русинського языка и културы  Пряшовського універзитета. 

На данном изображении может находиться: Anna Plišková

 

Анна Плішкова - директор Институту русинського языка и културы  Пряшовського універзитета

У святковому одтвореню конференції кроме ґаздÿв и загатарных гостюв участвовали представителі урядовых и сосполных організацій Словакії: штатный тайомник Міністерства школства, наукы, изглядовань и спорту Словацької республікы Петро Крайняк, председа Русинської Оброды на Словакії, майстаршої русинської орґанізації сьої державы, Мартін Караш, тайомник СРР Владімір Противняк.

На данном изображении может находиться: 1 человек, костюм

Штатный тайомник Міністерства школства, наукы, изглядовань и спорту Словацької республікы Петро Крайняк

На данном изображении может находиться: 1 человек

 Проф. Др. Михаил Капраль

Конференція, котра проходила два дны, была поділена на сім частий.

Першый день:

1. Святковоє одтвореня конференції.

2. Пленарноє засіданя «20 років русиністикы на Пряшівській універзіті».

3. Тематична секція І «Актуалны вопросы сучасного русиньского літературного языка».

4. Тематична секція ІІ «Карпатськы русины в історичных, общественно-політичных і културных контекстах».

5. Тематична секція ІІІ «Язык, школство, література і масмедії в розвой народной ідентічности Русинів».

На данном изображении может находиться: 1 человек, костюм

Професор Торонтьского універзитета Павло Роберт Маґочій

 

На данном изображении может находиться: 5 человек, в том числе Martin Karaš, в помещении

У рамках святкового одтвореня конференції вшиткі знамні гості выступили з віталныма промовами. У своюй промові секретар (тайомник) Міністерства школства, наукы, изглядовань и спорту Словацької республікы Петро Крайняк пÿдкреслив, што русинськоє одродженя не кончено, оно мусить продовжати ся, бо ситуація є така, што ищи все на русинськых селах суть люде, котрі думавуть, што материнськый язык є бытовым, и тому є проблема запроваджати навчаня русиньского языка до навчалного процесу по школах. Поміняти ситуацію, ги му ся видить, може Институт русиньского языка и културы Пряшовского універзитета. Петро Крайняк, в рамках свого промовы, передав Анні Плішковÿй дяковну грамоту од Міністерства школства, наукы, изглядовань и спорту Словацької республікы.

На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит и в помещении

Доц. Др. Володимир Фенич, УжНУ, Україна

В рамках святочного одтвореня конференції было напланованоє и врученя премій Кирила и Методія за розвой русинського языка.

Оцінены были дві орґанізації, котрі стояли свойôв діятелностьôв и цілями при кодифікації русинського літературного языка у 1995-му роци в Братіславі. Першôв оціненôв была Русиньска оброда на Словакії, другôв - Світовый конґрес Русинÿв.

Оцінены были такой ищи многі чиновникы, сосполні діятелі и учені, котрі зограли читаву роль в розвої русинського языка.

На данном изображении может находиться: 4 человека, в том числе Бобинец Микола, люди сидят и в помещении

У рамках пленарноє засіданя «20 років русиністикы на Пряшівській універзіті», модератором котрого быв доц. Василь Ябур, першôв была доповідь Анны Плішкової «Дінамічны процесы в сучасній русиністиці: детермінанты, выслідкы, перспектівы». Другым выступив професора Торонтьского універзитета Павло Роберт Маґочій з докладом «Русиньскый язык: посліднї успіхы і недорішены проблемы». У доповіді пан Маґочій до «недорішеных проблем» однюс неекзистованя кодифікованых русинськых граматик на Мадярах и Подкарпатю. Такой говорив професор про шанцы  вчиненя єдиного варіанта літературного языка про вшиткых карпаторусинÿв.

На данном изображении может находиться: 1 человек, в помещении

Фест интересным быв доклад о. Франтїшека Крайняка «Русиньскый літурґічный язык в 21. столітю», в котрому пан Крайняк ознакомив колег з варіантами товмацтва и хоснованя русинського языка в Богослужіні.

На пленарному засіданю «Актуалны вопросы сучасного русиньского літературного языка», модератором котрого была Анна Плішкова, знаковыма были доклады Кветославы Копорової «К вопросу алтернації і повноголося в русиньскім нормативнім языку на Словакії» и Михаила Капраля «Словотвореня у русинськых діалектох: деріваты зо значенём «жунськости» у бесідї обывателюв ужанського села Великі Лазы». Оба доклады вказали на два напрямы розвоя карпаторусинського языка: восточнословацькый – з його нормативнôв базôв и подкарпатськый, котрый на факті представив проф. Др. Михаил Капраль. Проф.Др. Михайло Фейса, якый бы мÿг розказати про ситуацію з бачвансько-сримськым варіантом русинського языка Сербії на конференції не мÿг быти по причині здоровля, хоть його доклад и быв запланованый організаторами конференції.

На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит и в помещении

На пленарному засіданю «Карпатськы русины в історичных, общественно-політичных і културных контекстах» у докладі «Етноконфесійна ідентичність русинів-греко-католиків ужгородської унійної традиції усупереч «сильним світу цього» доц. Др. Володимир Фенич, представитель Подкарпатя,  выклав интересні факты розвоя греко-католицької церьковли у карпаторусинськых комітатах.

Интереснôв была тема и представителя Російської академії наук Михаила Дронова «Прешов глазами участников Венгерского похода 1849 года: нюансы восприятия».

На пленарному засіданю «Язык, школство, література і масмедії в розвой народной ідентічности Русинів» говорили про хоснуваня русинського языка у вшилякых областях житя: у медіях, школстві и тд.

Другый день конференції быв поділеный на дві части:

1. Докторанська секція «Русиньскый язык и русиньска література в баданях докторантів Пряшівской універзіти».

2. Одтвореня бібліотекы карпаторусиністикы скапчаноє з выставкôв публікацій працовникÿв Института русинського языка и културы Пряшовського універзитета.

У рамках першої части з докладами выступили молоді вчені: ПгДр. Йозеф Більскый,  Мґр. Михала Голубкова, Мґр. Михал Павич и др., доказавши, што русиністика на Словакії має перспективы розвоя.

Конференція ищи раз подтвердила екзистованя и тверді позиції наукы «Русиністика» у цілому, намітила путі и перспективы єї розвоя, розширеня географії изглядовань и практичноє хоснованя наробок ученых-русиністÿв у житі карпаторусинÿв.

Юрій Шипович

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 164

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама