Вівторок, 24 липня 2018 18:49

Шанс на хороше вино. Чи допоможе закарпатському напою нове законодавство?

Шанс на хороше вино. Чи допоможе закарпатському напою нове законодавство?
Закарпаття скоро може отримати нову туристичну приманку, а гості – нове гастрономічно-алкогольне диво. А все тому, що натуральне вино, яке раніше було недоступним для більшості українців, скоро може з'явитися у широкому вжитку. Причина цьому - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв", який не так давно підписав Президент Петро Порошенко.

 

Нові правила дають "зелене світло" розвитку виноробства. Раніше цьому існувало стільки перепон, що братися за виготовлення вина бажання мало у кого виникало – і весь ринок полонили "монопольні гіганти". Натомість справжні ароматні вина з приватних винарень, яке пили місцеві мешканців з давніх давен і яке фактично було зроблено власними руками, залишилися "в тіні" – як в прямому, так і у переносному значенні. Тепер є шанс це виправити. Проте перетворити Закарпаття на новий угорський Токай буде нелегко. Чому? Давайте розберемося в цьому.

 

 

Менше дозволів та витрат

 

Новий закон, який вже набув чинності наприкінці квітня цього року, створює непогані умови для виготовлення натуральних сортових або купажних вин з власного винограду. Зокрема, максимальна потужність малого виробництва має бути не більше 10000 декалітрів (100 000 л). Окрім того, додавання спирту суворо заборонено, отже ніяких домашніх вермутів, кагорів і т.д. завдяки новому закону не планується.

Також закон передбачає обов'язковий контроль акредитованої лабораторії в процесі всього виробництва. Що важливо, укласти договір на обслуговування можна вже з діючою лабораторією, адже власна, як то мало бути раніше - то дуже дорого. Крім того, раніше було потрібно отримати 160 (!!!) дозвільних документів для ліцензії на виробництво. Як зізнаються винороби, інколи цей збір міг складати 2-3 роки, тепер – цей процес буде значно швидший. Адже тепер потрібні всього три документи: копія засновницьких документів, декларація матеріально-технічного стану та документ про оплату ліцензії, який коштує всього 780 грн. Між іншим,  ще два роки тому виноробам слід було платити за ліцензію на оптовий продаж 500 тисяч грн., але цю вимогу скасували.

 

Що цікаво, всі ці вимоги були однаковими як для великих лікеро-горілчаних заводів, так і для малих виноробних підприємств. І у таких умовах останнім було не просто вижити, а, грубо кажучи, просто народитися.

Щоправда, і тепер гарантій на "безпроблемне" процвітання приватної виноробної галузі ніхто не дає. Як пояснюють місцеві винороби, всі чекають на роз'яснення від Кабінету міністрів, які мають уточнити останні деталі.  

У прикінцевих положеннях нового закону сказано: Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом: розробити форму та порядок реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства для малих виробництв виноробної продукції; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом".

І тільки після – вже саме вино.

 

 

Сподіваюсь, що цей закон спричинить міні-революцію у "винному господарстві",  - вважає один із співавторів закону, народний депутат України Роберт Горват. -  Адже наш потенціал і досвід у сфері виноробства нарешті отримали змогу бути не просто вписаними у стратегії сіл чи міст, а можуть стати передумовами формування успішних громад. Винороби мають можливість легалізувати своє виробництво, розширити його. Ті, хто прагнуть тільки долучитись до цієї галузі, найближчим часом, також оцінять переваги легкого старту.

Ми очікуємо, що це призведе до збільшення робочих місць і, як наслідок, хоч якогось, але зменшення трудової міграції. І це переважно у сільській місцевості. Бути господарем на своїй землі – ніхто ж від цього просто так не відмовляється".

 

Що думають самі винороби?

 

"Звісно, на нове законодавство є чимало надій, - розповів у коментарі відомий закарпатський винороб з Мукачівщини Василь Анталовський. – Але наразі ми чекаємо пояснень – які саме мають бути лабораторії, яка повинна бути технічна документація на виноград. Я виготовляю вино з власного винограду, а також купую його за кордоном, - пояснює він. – У законі ж сказано, що треба виготовляти лише з власного. Як це все регулювати? Питань цей закон ще викликає багато".

А він доволі важливий для таких як Василь Анталовський. Він – один з найвідоміших виноробів на Закарпатті. Практично на кожному фестивалі він збирає цілу колекцію нагород – і це свідчить про якість його продукції. Поважний винороб зізнається – виготовляє вино вже роками і весь технологічний процес налагоджений. Завдяки цьому вино В. Анталовського знають і купують.

Але враховуючи нові зміни, він  готовий мінятися  – аби збільшити обсяг продажу. "Ми продаємо своє вино, нас впізнають – це правда, - розповів він. – Але завжди хочеться удосконалити свій продукт. Раніше ж міг продати його тільки в себе вдома або ж на різноманітних фестивалях. Тепер, коли зміни запрацюють, то можна буде реалізовувати своє вино в супермаркетах, кафе, туристичних базах відпочинку. Попит є".

З іншої сторони – далеко не кожен закарпатський винороб згідний підлаштовуватися під нові умови.  "Що цей закон дає приватним виноробам? Більшості із них тільки головну біль і проблеми, - вважає голова Спілки приватних виноградарів і виноробів Закарпаття Олександр Ковач. - Чому? Тому що людям, які десятками років працювали не легально і не сплачували жодних податків, буде реально важко працювати офіційно. Практично всі вони мають інше основне місце роботи, а виноробство для них лише хобі. То чи їм це буде потрібно? Сьогодні тільки в Закарпатті таких нелегалів біля сотні, скільки з них легалізується? Максимум 10-15, і це добре! З іншої сторони, виноробством, як і будь-яким іншим бізнесом, мають займатись виключно ті люди, які мають відповідну освіту, бажання та гроші для старту. Знаючи ситуацію з середини, можу вас запевнити, що є десятки молодих амбітних людей, які вкладуться у виноробний бізнес, а потенціал Закарпаття я оцінюю в тисячу виноробень".

 

Чи потрібно таке вино воно за кордоном?

 

Винороб В. Анталовський впевнений у тому, що попит на натуральне закарпатське вино буде не тільки в Україні. Нещодавній приклад -  1 червня на березі Ширави, що у Словаччині відбувся престижний конкурс-дегустація. Оцінювали взірці вин Центральної Європи і визначали переможців дегустатори з 4 країн. Золоту медаль отримав Василь Анталовський за "кюве" 2017-го року. Також на конкурсі відзначили й інших закарпатських виноробів – Олександра Ковача, Руслана Ороса, Івана Паука та інших. 

"На Закарпатті вміють робити вино, - пояснює В. Анталовський. – У нас же клімат та умови такі самі як у славнозвісному угорському Токаї, який славиться своїм напоєм на весь світ. Гадаю, наше вино здатне витримати конкуренцію з європейськими винарнями".

І це при тому, що умови то в Україні та Європі не рівні. Допоки в нашій державі ще тільки розбираються з юридичними нюансами нового законодавства, то в Європі відсутність ліцензування – звична справа. Ще у деяких країнах цей процес є, але він дуже спрощений. "У сусідній Словаччині процес дуже простий: несеш свій виноград у лабораторію, де роблять аналіз, а вже потім відразу отримуєш дозвіл. І робиш вино", - пояснив В. Анталовський.

Цю тезу підтверджує і народний депутат Роберт Горват. "У більшості країн ЄС процес ліцензування максимально спрощений, - зауважив він. - У нашому Законі використано саме такий підхід до регулювання галузі".  При цьому додав:  "Закарпатські вина експортуються сьогодні до Сполучених Штатів, Китаю, країн Європи. Винні підвали у селищі Середнє входять до десятки кращих. Це кілометрові лабіринти під землею. До нас їдуть німці, чехи, французи аби дегустувати наше вино. Виноробство для економіки – це цифри та тенденції, досить непогані, до речі, а для виноробів – це збереження традицій краю.  І натуральність вин – одна з них, а це працює з усіма і всюди".

 

То кому пощастило?

 

Хто точно виграє від цього закону – так це споживач. "Головне, що це дасть любителям вина –  так це вибір, тільки в жорстких конкурентних умовах може народитись якісний продукт!", - зазначив Олександр Ковач. – Не потрібно боятись неякісного вина, яке нібито хлине в продаж. Нічого подібного не станеться, адже саме зараз ми спостерігаємо неймовірну кількість такого "вина" по трасі. З втіленням даного закону в життя, кількість не якісного вина тільки зменшиться. У жорстких конкурентних умовах, у них просто не залишиться шансів на виживання. Також у всіх контролюючих органів з'явиться не тільки законне, але і моральне право вимагати від приватного винороба: або легалізуєшся або припиняєш діяльність. Після легалізації я і мої колеги, самі будемо контролювати і вимагати від контролюючих органів, прибрати всіх нелегалів з траси, гірськолижних підйомників, базарів і т.д.".

За словами О. Ковача, від цих змін виграє зокрема і сам регіон. Адже це і надходження в бюджет, нові робочі місця. А  ще – нова туристична приманка. Адже останнім часом, за свідченням спеціалістів, на базах відпочинку пропонували туристам одеське, кримське, молдавське або грузинське вино. Тепер же туристи смакуватимуть справжнє закарпатське вино.

А ще  популярності наберуть...винні підвали виноробів. "Це ще більше підштовхне розвиток винного туризму в нашому краї, та й загалом у всіх винних регіонах України, - зауважив О. Ковач. -  І це прекрасно, адже локальні вина найкраще дегустувати в місцях їх виробництва".

Загалом, вино також може стати брендом краю. Враховуючи високі вимоги ЄС (вміст алкоголю, сухих залишків тощо), якість цього напою теж  має бути висока.

І не виключено, що завдяки новим змінам вже років за 7-8 європейці нахвалюватимуть "червоне сухе закарпатське" або "закарпатське десертне" і пакуватимуть речі у валізи для мандрівки в наш край. За прикладом перевірених шляхів Грузії, Угорщини чи Франції.

 

P.S. До речі, про назви. Згідно положень Асоціації з Європейським Союзом (додаток ХХІІ-АXXII-D) ринок алкогольних напоїв чекають зміни. Справа в тому, що вищезгадана угода захищає товари, вироблені у певних регіонах. До прикладу, напій "коньяк" може називатися так, якщо виготовлений у французькій провінції COGNAC. Міцні напої інших країн, вироблені за подібною технологією, продають під назвою "бренді".  Під назвами "коньяк" чи "шампанське" тощо в Україні продаються товари, які виготовлені за межами традиційного місця походження цих продуктів. Тобто покупця, практично, вводять в оману. Особливо це буде актуально для популярного в нашому краї ужгородського коньяку. Детальніше про новації, які в Україні почнуть діяти з 1 січня 2026-го року, можна ознайомитися тут.

Враховуючи це, назва "закарпатське" буде закріплене у напоях виноробів . І це ще один плюс для краю. 

Денис Фазекаш

 


Ця публікація (стаття, аналітичний звіт, тощо) була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю "ПП Закарпатського інформаційного центру" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 
 
 
 
Про Захід
 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 159

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама