Субота, 19 травня 2018 17:15

БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ ІСТОРІЯ І ЕТНОКУЛЬТУРА. ч.2 (русинська проза)

БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ ІСТОРІЯ І ЕТНОКУЛЬТУРА. ч.2 (русинська проза)
Продовжуємо  публікація історичного дослідження про рідне село Березники, що на Свалявщині, молодого русинського поета Михайла Чикивді "БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ ІСТОРІЯІ ЕТНОКУЛЬТУРА"

Початок  читайте: 

http://www.fenixslovo.com/uk/analytics/articles/18477

ІСТОРІЯ

ВИРСІЇ ПОХОДЖЕННЯ СЕЛА БЕРЕЗНИКЫ

Створення села Березникы припадат на 17-18 ст. У первый рас у письмôвўй фôрмі споминат ся у 1680 рôці. Є много вирсій походження села. Про оснôвні хôчу накурто написати.

1.Назва «Березникы» походит выд высокôй кривôй березы, яка росла у цинтрі села. На ний чилядь

завісила дзвўн, у якый дзвонили, кить стала ся якась біда.

2.Назва «Березникы» походит выд дуже великого числа беріз, кутрі росли у селі и по горах. Я думав, що исе вирсія є май правдоподобна. И типирь у Березниках березы рôстут у великых кўлькостях.

3.На місті де типирь Березникы были густі хащі. Першыми туй поселили ся Куруц и Метеньканич, а пак дальше прибыли и другі родины. Метеньканич поселив ся коло Чонка. Там си поклав хыжу. А у цинтрі чилядь завісила на березу «клепало» , бо церкви у селі не было.

4.Первыми на тириторії села появили ся рузбўйникы. Коло Чонка зрубали велику березу и из ниї зробили си стўл тай стўлці. Там си построили и хыжку. Чилядь говорит, ош уни убкрадали багатых панўв, а золото закоповали у мідяных котлах у хащах. Кажут, ош на приділі Куртацька, пўд липов, закопали много золота. Типирь дерева ниє, айбо коли сінокосы, люди видят огник, якый бряжчит из того міста, де колись была липа. Уто може быти и уто золото, котроє закопали пирші посилинці. Но айбо исе усьо просто легенды, які передавут ся мижи нами.

Дальше у очерках вы ознайомите ся из историчными фактами, кутрі я старанно хôчу Вам подати, убы сте знали историчну правду про село.

 

  БЕРЕЗНИКЫ У ТЕРИТОРІАЛЬНÔМУ УСТРОЮ

               ВЫД ПОЧАТКУ ДО ТИПИРЬ                     

У первый рас Березникы споминавут ся у 1680 рôці. Уто тот час коли Подкарпатя было у складі Мадярщины, а сама Мадярщина перебывала пўд властями Австрійськôй імпирії. Аш у 1867 рôці утворится двоєдина Австро-Мадярська імпирія. И выд свого початку село выдносилося до Мараморошського кôмітату. За свôю исторію на Подкарпаті было 4 комітаты: Ужанськый утвореный у 1214 рôці, Березькый — у 1263, Угочанськый — у 1262 и Мараморошськый – у 1303 рôці.

А кôмітаты на тот час ділили ся на яраші. Березникы выдносили ся до Довжанського ярашу Мараморошського кôмітату. До Довжанського ярашу входили села: Березникы, Керецьки, Лисичево, Кушниця, Бронька, Долгоє, Липицька Поляна, Липча, Приборжавськоє. И сяк было без змін, аш до розпаду Австро-Мадярщины.

У составі Чехословакії на Подкарпатськўй Руси кôмітаты перейменовали на жупы, а адміністративный пôділ на яраші, чиська власть змінила на ôкругы. Тоды Березникы почали пўдпорядкôвоватися Керецькам, и уже исі села выднесли до Бережськôї жупы, а не Мараморошськôї.

Из приходом мадярўв, пўсля рôзділу Первої Чехословацькôї державы, на Подкарпаті быв установленный Регенатськый комісаріат Подкарпатської теритôрії из центром у гôрôді Ужгород. Тоды наш край ділився на 3 адміністративні експозитуры, а самі експозитуры ділилися на районы и ôкружні експозитуры.

Березникы тоды выдносилися до ôкружного нотаріату Керецькі, Свалявського райôну, Бережськôй адміністративнôй експозитуры из центром у гôрôді Мукачево.

Бережська адміністративна експозитура ділилася на Іршавськый, Мукачівськый , Свалявськый районы и

Ніжневеречаську ôкружну експозитуру, у якôї временный центр быв у Біласовици.

Напишу накурто и за другі експозитуры. Мараморошська из центром у Хусті, ділилася на Хустськый, Міжгірськый, Рахівськый районы, район тересвянськôй долины из временным центром у Тячеві и на Дубовецьку ôкружну експозитуру. Ужанська из центром Ужгород ділилася на Великоберезнянськый, Переченськый, Собраницькый, Ужгородськый районы и на Стокчанську ôкружну експозитуру.

Из приходом Советськôї власти, Подкарпатя было поділено на районы. Березникы упставалися у составі Керечанськôї сільськôї рады аш до 1988 рôку. Лиш того рôку была утворена Березникўвська сілька рада Указом Президії Верхôвної Рады Українськôї ССР « Про укрупнення сільких рад депутатів трудящих по Закарпатській області».

До типирь адміністративный пôділ ни пôміняв ся, Березникы выд 1988-го рôку є окремоє село у Свалявськôму райôні. Мош ищи спомнити, ош Березникы и Керецькі є єдиными мараморошськыми селами на Свалявщині.

Дальше буде...

 

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 157

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама