П'ятниця, 18 травня 2018 14:57

«Домашньый дохтор» А. Духновича (русинська публіцистика)

«Домашньый дохтор» А. Духновича (русинська публіцистика)
Исторія знає много примірÿв, коли знамениті люде, окрем свої основної роботы, занимали ся фітотерапійôв. Приміром, наш славный земляк Иван Орлай ищи на зачатку ХІХ ст. первый у Росії поклав фототерапію на научну основу.

Дуже серйозно занимав ся проблемами природного ліченя людий (фітотерапійôв) німецькый писатель и філозоф Й.В.Гете. На сьому ділі заязало ся великоє цімборство Орлая из Гете. Айбо и А.Духнович, не позиравучи на велику натерьханость множеством усякої писаної и иншакої роботы, углядовав час для помочи людьом укріпити и усокотити май головноє богатство – здоровля. Про йсе ясно свідчать матеріалы под заголовком «Домашньый дохтор», які А.Духнович подготовив и напечатав у журналі «Місяцеслов» на 1863, 1854 и 1857 рокы. Треба чудовати ся тому, ош «Місяцеслов» печатав ся бÿлше ги 160 рокÿв назад, а думкы Духновича про здоровля чоловіка и способы ліченя хворот обстали ся актуалными до днесь.

Картинки по запросу Домашний доктор Александр Духнович

Наші русины у давніші часы жили в скрутных условіях и за совітами при захворьованю ишли до священикÿв, у тому числі, и до пана превелебного А.Духновича. Приходило ся йому быти и добрым дохтором.

Из май давнішых часÿв люде зязані из природôв, яку хосновали для свойих нужд. Люде припозіровали ся до ростинного світа и дознавали ся, ош многі ростины мавуть цілющі свойства. Люде ур́обили свої правила збир́аня хосенных трав и усякого цвітовиня. На практиці они довели, ош май ліпше лічать травы и ростины, котрі збирали у час цвітіня уночи́при повному місяцю, а удень – коли у воздусі май бÿлше влаѓы, дознали ся, які части ростин треба хосновати для шилиякых хворот (стебло, листя, цвіт, корінь, лупина, плод).

А.Духнович наголошовав на тому, ош здоровля є май дорогый скарб на світі, бо хворого не тішать ни гроші, ни золото, ни богаті хоромы, ни множество землі. Чоловік, обы мог спокÿйно жити и мати силу для роботы, мусить сокотити своє здоровля, бо на тото є и воля Господня. Господь сотворив чоловіка, як міркує Духнович, обы вырощовати на земли плоды як пищу, вселив цілющу силу у травы и дерева, обы захворівшых исцілити и дати нам ясный розум упоз́нати хосенну силу ростин.

Завто А.Духнович у «Домашньому дохторови» из сердечнôв любезностьôв дає нам совіты про лічебні свойства ростин. Вӱн пише, што на земли пиля хыжи треба посадити не лем такі ростины, якісуть прикрасôв город́а, айбо и такі, які мож при потребі изхосновати на оздоровленя. Сесе, приміром, такі, ги чабрик, мнятво (мнята) лаванда, меліса, рута, майоранка и др.

Дале Духнович дає совіт старателному ґаздови уліті назбирати, насушити и присокотити в сухому місті такі ростины: цвіт бузины, цвіт ромашкы, материнку, цінторію, яловець, цвіт липы, папороть, мак, цвіт жита, обы пак помочи́ собіпри хвороті. Ушиткого нараховано 30 ростин.

Давучи характеристику лічебным свойствам тых ци другых ростин, автор описує и способы їх ужив́аня  при  конкретных  хворотах.  Интересно, што перед тым, як характеризовати кажду из 30 ростин, автор говорить про ліченя од холеры. Діло у тому, што у ХІХ ст. у Європі лютовала епідемія сеї заразливої хвороты. Не миновала она и Подкарпатя. Од холеры умерли тысячі нашых краян. Для борьбы из сив пошистьôв из Будапешта загнали  молодого  дохтора,  уродженця  села 

Руськоє Поле Тячевського округа Андрія Новака, якый успішно справиви ся из поставленôв задачôв и пак быв призначеный директором Ужгородської божниці (теперь она носить имня А.Новака). Для ліченя холеры Духнович радив збирати такі лічебні травы: чабрик, мнятву, руту, ромашку, мелісу. Сесе зіля варять на воді авадь на вині. Вар давуть пити хворому и прикладавуть мокрі рянды на черево авадь на болячі міста, де є корчі. Вар втягує горячку, знимать боліу кÿстках.

У  «Місяцеслові»  за  1854  рÿк  А.Духнович  у  «Домашньому  дохторови»  описує  ужив́аня  лічебных ростин при зубных болячках, обпіках, гостцю (ревматизмі), кашлі, болях у гыртанках, кровотечах и коли чоловік дуже змучить ся од тяжкої роботы. Кедь ткось вхопив гостець, Духнович рекомендовав му нарвати у мішочок свіжого листя березы и прикладати до болячого міста. Знимать ся бӱль и коли березовоє листя накласти на постіль, закрыти плахтôв и лячи на нього. Ище гостець мож лічити чабриком: настояти чабрик у палинціавадь поварити у палинціи змащовати болячіміста. При запаленю гыртанкы треба полокати варом из цвіта ромашкы, бузины и листя мелісы. До гыртанкы мож прикладовати теплі высівкы. При кашлю треба пити тею (чай) из цвіта липы, теплу воду из медом авадь из цукром. Коли чоловік дуже измучить ся од довгої ходьбы авадь од тяжкої роботы, треба нарвати листя чорної вÿльхы ци папороти и мочити ногы и рукы. Коли ити у довгый путь и обы ногы не боліли, треба їсти чеснок, тогды чоловік легше дыхать.

У «Місяцеслові» на 1857 рÿк Будитель дає совіты про хоснованя яловця. Коли пухнуть ногы, треба наварити яловець, вар остудити и пити місто воды. А ище ліпше, кедь яловець посмажити як кавиль, помолоти и пити. Для стимулації лактації молока добрый результат дає тея из кмина.

На днешньый день у народнӱй медицині хоснує ся высше 800 ростин, из якых 200 видÿв затвержено офіційно державнôв фармакологійôв. Нам не пошкодять и рекомендації А.Духновича.

Марія Федорко

Отцюзнина, 2(4), 2017

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 100

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама