Понеділок, 14 травня 2018 15:00

БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ ІСТОРІЯ І ЕТНОКУЛЬТУРА. ч.1 (русинська проза)

БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ  ІСТОРІЯ І ЕТНОКУЛЬТУРА. ч.1 (русинська проза)
Починаємо публікація історичного дослідження про рідне село Березники, що на Свалявщині, молодого русинського поета Михайла Чикивді "БЕРЕЗНИКЫ У ДАВНИНУ ІСТОРІЯІ ЕТНОКУЛЬТУРА"

ПРО АВТОРА

Михаіл Васильович Чикивдя уродив ся 2 июня 2000 рôку у мараморошськôму селі Березникы, що на

Свалявщині, у простўй родині. Ищи из ранных гôдўв, почав ся интересовати своив рўднôв культуров, истôрійôв, традиціями. Сись интерес запалив огинь у душі, тоды ищи малинького хлопчика, тôму и маєме тепирь такого прекрасного писатиля и поета, котрый нисмотря на свўй дуже молодый вік, уже вніс великый внесок у русинську літературу.

22 июля 2016 рôку вступив у Свалявськоє Общество Подкарпатськых Русинўв, де й до типирь принимат участвіє у разных заходах. Того ж рôку 15-го октовбра увідів світ його первый дебютный зборник стихўв «Сад русинської поезії».

21 апреля 2017 рôку быв запрошенный у Виноградово на Фестиваль русинської поезії, де Михаіл читав свої стихы и быв нагородженый подякôв-грамотôв выд Областного Общества им. А.Духновича.

А через 2 дны 23-го брав участь у празновані Дня русина у Мукачеві, де быв нагородженый спеціальнôй грамôтôв-призом им. Ивана Петровція.

А также быв принятый у Союз русинськых письменникўв Закарпатя!

 6-того октября 2017 рôку выдав другу збірку "Співанка русинської душі", у яку ввойшло 15 авторськый, 100 народный співанок, давні русинські колядкы и рождественна игра - бетлегем.

 15-того децембра 2017 рôку выдав тритій зборник русинськых стихўв "Запискы з Боржавськой долины" . У зборник ввойло 65 стихўв на разні темы.

18 децембра 2017 рôку Михаіл Чикивдя став первым в исторії обладатильом нарас двох призÿв:

Приз памняти И. Петровція 2017 и призом побідитиля "народного голосованя" Руської Примії 2017.

Михаіл веде активні дії у русинстві, збират давні співанкы и колядкы. Його жанр у літературі: стих, акростих, поема, очерк. Роботы молодого поета и писатиля фурт початають ся у журналі «Отцюзнина» и публікуют ся на разных закарпастькых сайтах.

А типирь, у 2018 рôці, мы можеме насладити ся ни лише стихами, а историчными очерками, кутрі

пўдготовив у сьôму зборнику автор.

 Союз русинськых письменнику Закарпатя

 

НАКУРТО ВЫД АВТОРА

 

Боржавська долина – воістину прекрасный куточок нашої сятої Вўтчизны. Хащі, полонины, широкі долины – усьо наповнено

неземнôв красôв. И фурт туй чує ся дух давньої прадідўвської славы, котра жила, жиє и ниґда не умре!

Я радый, що я живу на прикраснўй мараморошськўй русинськўй земли. Березникы для мене, щôсь май бўльшоє, ги просто рўдноє село.

                                                                          ЗА ПÔТЎК 

Потўчок вєся змійôв миж высокыми, зелеными горами. На дні водичкы розсыпані камінці. Єнні великі, а другі, ги градинкы, що падут в час сильнôй літньой тучі. Берега убсажині стулітніми вўльхами и вербами. Біля путе припрôшувт сісти - величизні плиты,вкрытў моховым пôкрўвчиком.

Позираш на хащу, и видиться, що уто зелена скатирть вкрыла усі гранкы й позападала у вузькі долины. «Сяк красно є лиш у нас за потоком!» - не переставу йсе говорити, бо горжу ся тым, де живу.

Изранинька над нашôв долинôв стоит легкый туманиць. Горы

так ги бы дыхали міні в лице, и кличут ид собі, у тінь густôй хащі. Прохолода, що вчинилася біля потока, тягне ид собі вшидкых чилядникўв, які мусят постôяти пўд тінями вўльх хôть єнну минуту у жаркый динь.

Имат за душу море косиць – дрібных ромашок у зеленому паплані травы. А в яри рôзцвітавут кульбабы и як у народі кажут «жовтў косичкы» . Уни нагадувт курячі жовткы, авать малинькі сонечка, які порозсыпали ся усяды по берегах. Болботаня потока и пôтячый гôмўн зливає ся у єнну чудесну співанку.

Хыжі білівут ся, ги жемчугы, та як бы были накладині на салатôвôму пôясі. Коло тых хыж рустут дичкы и яблуні. Но май більш щипкат за сердце хамничок высокых уріхўв, які рано пирші стрічавут и получавут промині сôнця.

Йсе я описав лише невеличкый дарабчик зимлі, а кўлько много у ньому красоты! А кўлько ї ищи у мôїй місцевости и вшидкôму

нашôму русинському краю!

Дальше буде....

Оцініть матеріал!
(6 голосів)


Переглядів: 61

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама