Понеділок, 30 квітня 2018 17:23

Притисянщина и русины (на русинській мові)

Притисянщина и русины (на русинській мові)
Принято раховати, ож Притисянська долина заселена челядьôв мало што не уд сотворіня світа. Археологы найшли туй памняткы поселень бронзового віка. Достовірно, што жили туй карпы, готы, кельты, дакы и другі язычникы.

Пройшли туй свого часу, як віхор, гуны, мадяры, татары и монголы. У ранньому середньовічі Кирил и Мефодій уже хрестили туй славян. Ци годни сьме казати, ож ото были русины? Ище в тот час націонална принадлежность тяжно давала ся идентифіковати.

Што мож найти про йсе у писемных криницях? Попровбуйме зробити поглядку на прикладі Королевського замку Ньолаба (украинці хоснувуть назывку Нялаб).

У колотнечи XIII-XIV ст. не раз зміньовали ся ґазды замка тай сел, приписаных до нього. Наконець мадярськый король Лойош Великый подаровав замок родині воєводы Драґы, переселенця из Молдовы. До речі, сумнознамный граф Дракула тоже походить из сього рода, тадь и сама назывка Дракула (Драґула) є не чимось другым, як зменшованôв формôв уд цалком славянсього имени Драґа.

Родак Драґы Мікловш Ердей (инакше кажучи, Миколай из Ердея – Трансільванії) привюв сюды волохӱв и русинӱв. И в сись час, 1401 года, в замку Ньолабы и было переписаноє«КоролевськоєТетраєвангеліє». Тетра – означає, ож пӱд єднôв палітуркôв зобрали ушиткі четыри канонічні євангелія уд Ивана, Лукы, Марка та Матфея. У тот час нерідко ходили и поокремі спискы сих текстӱв.

У так званому «покрайньому написі» на послідньому листі переписовач Станіслав-граматик указав, що трудив ся (теперішньов орфографійов) «У михалевій ізбі в нялабском замке в киральгазе».

Треба знати, ож идеся не про руську «ізбу», сільську хыжу, а поміщеня, келію, пивницю, бо старословянськоєслово «ізба» якраз исе и означає. Доведено, ож сесь красный рукопис ємай давньôв книгôв на Украйині, написанôв на папірьови. Розумієме, ож сеся богослужебна книга адресовала ся до хоснованя русинам, и то далеко не худобным, бо вартовала великых гроший.

Другый раз споминавуть ся в исторії Ньолаба русины у період Контрреформації, коли мадярські католикы и протестанты затято нищили єден другого. Тогочасні обывателі дуже про то шкодовали, бо, як писали, мадяре крôв братську проливавуть не банувучи, а на спустошені землі приходять волохы и русины. Слово

«волохы» не мусить означати челядь романського племени – так называли всих тых, котрі жили из овчарства и вели приспособленый до того способ житя.

У началі XVI ст. Томаш Надошді, посланець австрійського императора Фердинанда, так описовав Ньолаб, у котрому тогды пановала хорватка Каталіна Франгепан: «Ворота оздоблені мармором, у покоях чудесні таліянські и французькі меблі, на стінах фрескы и картины, у закутах – прекрасні скульптуры». Но май

бӱльше зачудовала його велика бібліотека, якої не стрічав вӱн по цілӱй Мадярщині. Впорядковав єї спеціално привезеный из Польщі священик Павел Руcин из Кросно (Paulus Crosnensis Ruthenus). Каталіна из гордостьôв указала гостьови книгы, печатані латинôв, в тому числі «Похвалу глупоті» Еразма Роттердамського, латинські поезії того же Павла Русина, французькі, голландські, німецькі выданя.

А ище похвалила ся не хоть чим, а русинськым Тетраєвангелієм Станіслава-граматика 1401 года!

У часы панованя родины Перені, котра толерантно ставила ся до иншакых віросповідовань, села коло замка активно заселяли русины. Годно быти, што Тетраєвангеліє тогды слуговало вірникам восточного християнського обряда у церквах Притисянщины.

Много русинӱв прийшло на Притисянщину позад того, як у 1830-х годах єї спустошила холера. Приміром, мадярськой село Веряця повностю вымерло и возродило ся уже як русинськоє.

Така міграція пройшла и у 1870-х годах, коли стройила ся через Королево жилізна путь и сеся узлова штація потребовала много робочої силы.

У пӱзнійші часы историкы почали интересовати ся минувшинôв Ньолаба и ведуть там археологічні розкопкы, про што иде ся у статі ужгородського вченого Ігоря Прохненка.

Михаил Чухран

Отцюзнина, 5(7), 2017

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 149

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама