Середа, 25 березня 2020 21:51

Олексій Фазекош: На місцевих виборах мажоритарна система є більш природною і ближчою до громадян

Олексій Фазекош: На місцевих виборах мажоритарна система є більш природною і ближчою до громадян
Для висвітлення проблематики місцевих виборів  в Закарпатті журналіст, блогер, політолог Степан Сікора  продовжує  цикл бесід з відомим закарпатським адвокатом, головою Ради адвокатів Закарпаття, Президентом Асоціації захисту прав правників Олексієм Фазекош, 

яка була розпочата в статті «Олексій Фазекош: Україна в процесі місцевих виборів» (http://www.fenixslovo.com/uk/analytics/articles/23036)

Як ми вже писали, за Виборчим кодексом України вибирати депутатів міських, районних, сільських та селищних рад (з населенням до 90 тисяч осіб) будуть за мажоритарною системою відносної більшості.

 На изображении может находиться: 2 человека, очки

Ваше відношення до мажоритарної системи виборів?

На місцевих виборах мажоритарна система є більш природною і ближчою до громадян. Можна сказати, що вибори до державних інститутів влади (Верховна Рада України, Президент України) не мають до органів місцевого самоврядування жодного відношення.

 

Що можете сказати про систему місцевих виборів за останні, хоча б, 18-20 років в Україні?

Останні вибори за мажоритарною системою відбулися у 2002 році. При цьому, за мажоритарною системою вибирали в усі органи місцевої влади: в обласну, районну, селищну, сільську ради, а також сільських, селищних, міських голів. Система виборів не залежала від кількості виборців в територіальній громаді.

 Правда, на виборах 2006, 2010, 2015 років, навіть, у найменших містечках, де лише декілька тисяч виборців, балотуватися можна було тільки від політичних партій.

Виборчий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2020 року, департизував усі місцеві ради, в яких кількість виборців не перевищує 90 тисяч осіб. Тобто, ми маємо ситуацію, що 7 000 наявних місцевих рад підуть на вибори за специфічною багатомандатною мажоритарною системою.

 

 Отже,  вибори по мажоритарній системі. Територіальна громада ділиться на багатомандатні округи.  Чи відрізняється система виборів 2002 року від – 2020 року?

У випадку виборів сільського, селищного, міського голови територіальна громада буде становити собою один виборчий округ, в якому переможцем визнається той кандидат, який набере найбільшу кількість голосів. В перше будуть обиратися і старости населених пунктів, які будуть входити в дану територіальну громаду. Так було й у 2002 році.

Дещо ускладнюються вибори депутатів місцевих рад. Згадаймо, для прикладу, 2002 рік, коли діяла класична мажоритарна система. Територія громади ділилась на багатомандатні округи, в яких кількість виборців ділилось майже порівну. Кількість округів відповідала кількості депутатів місцевої ради. Якщо в територіальну громаду входили  населенні пункти в яких кількість виборців відрізнялася в рази, то могли б бути випадки, що малий населений пункт,  в якому кількість виборців була в межах сотні, могли й не мати депутата в місцевій раді. Це було несправедливо.

Вибори в районну раду була, на мою думку,  теж була несправедливими. Посудіть самі. В районну раду вибирались по два депутати від однієї територіальної громади, незалежно від кількості виборців. Для прикладу можемо взяти Мукачівський район, Закарпатської області, в якому 37 сільських та 2 селищні ради, разом 39 громад, які мали в районній раді 78 депутатів (прим.  - у 2002 році).

 В чому тут несправедливість? До прикладу, маємо Павшинську сільську раду, в якій кількість виборців – 310-340 осіб та Кольчинську селищну раду, в якій 4200-4600 виборців. Одна і друга територіальна громада в районній раді мали, як ми вже казали, по два депутати й це при тому, що в Кольчинській селищний раді кількість виборців більша від Павшинської сільської майже в 15 разів. Справедливо? Ні.

В обласній раді була дещо інша ситуація. Область  ділилась на багатомандатні округи з приблизно однаковою кількістю виборців. При цьому виборчі округи мали чітко вписуватися в межі районів та міст обласного значення. В цьому випадку найбільшу кількість депутатів в обласну раду мав Тячівський район, а найменшу — місто Хуст.

По іншому  буде в жовтні 2020 року. Більшість громад зараз в Україні об'єднуються, розширюються, і вони охоплюють різні населені пункти, саме така система набагато краще дозволить представити кожне село, кожне селище, кожний закуточок у складі місцевої ради. Адже територія буде розподілятися на округи, які між собою більш-менш рівні, за винятком 15% за кількістю виборців, де населені пункти є нерозподільними. Тобто, якщо населені пункти є маленькими (хутори, станції або дуже маленькі села), то вони "збиваються" в один округ, і цей округ матиме більше, ніж одного місцевого депутата. Це набагато краща система, ніж система партійних списків.

 

Як це буде відбуватися?

Для прикладу візьмемо територіальну громаду, в якій проживає 18 тис. виборців. Для якої, згідно з кодексом передбачено 26 депутатів (про кількість депутатів у раді розкажемо пізніше). Кількість  багатомандатних округів визначається так: кількість депутатів ділимо на три і отримуємо кількість округів. В нашому випадку: 26:3=8,66… Можемо заокруглити до 9 (кількість округів може відрізнятися, як в сторону зменшення, так і в сторону – збільшення на 1 округ) В нашому випадку, на мою думку,  краще до 8. Тобто будемо мати 8 округів.

 Нет описания фото.

 

Далі  кількість виборців ділимо на кількість округів: 1800:8=2250 виборців в одному окрузі.  На кожному окрузі обирають не одного, а 2-4 депутатів. Перемагає кандидат, який набирає найбільшу кількість голосів. Якщо кандидати набирають менш як 25 відсотків голосів виборців, які проголосували, то кількість депутатів може бути чотири, якщо більше, то 3 – 2  депутати, але не менше – 2.

 

Хто має право висувати кандидатів в депутати місцевих рад та на посаду сільських, селищних, міських голів, старостів населених пунктів?

Самовисування та висування партійних організацій. При цьому не треба забувати, про кількість кандидатів, яку буде подавати політична партія на даному багатомандатному окрузі. Кількість кандидатів не повинна перевищувати максимальну кількість депутатських місць на даному багатомандатному окрузі

 

Яку кількість депутатів буде мати місцева рада?

Кількісний склад депутатів у місцевих рад буде залежати від кількості виборців в окрузі. Наприклад, якщо виборців менше тисячі, рада буде складатися з 12 депутатів, від 500 тисяч виборців до мільйона – 64 депутати, 1-2 мільйони виборців – 84 депутати, понад 2 мільйони – 120 членів місцевої ради.

 На изображении может находиться: текст

 Чи може кандидат балотуватись, до прикладу, на посаду міського голови й одночасно боротися за мандат депутата?

Ні. Можливий тільки один мандат: голови або депутата. Окрім того, вперше внутрішньо переміщені особи отримують право змінити свою виборчу адресу і на цій підставі брати участь у місцевих виборах.

 

Маємо один цікавий момент – це Мукачівська міська територіальна громада, в якій сьогодні, за даними сайту «Децентралізація» проживає 92545 жителів, але менш як 90 тис. виборців. «Завтра» після приєднання, до прикладу, Жнятина, Доробратова, Негрова та інших сіл, кількість виборців може досягти 90 тисяч. 90 тисяч виборців: з якого часу рахувати?

Щодо 90 тисяч виборців, то можемо сказати про відсутність у кодексі точки відліку — з якого моменту варто рахувати кількість виборців і це, на мою думку, може спричинити подвійне трактування. Виборчий кодекс, неакуратно виписав норми щодо часу, з якого вихідною точкою вважається цифра 90 тисяч виборців. За місяць до початку виборчого процесу? За 6 місяців до дня початку виборчого процесу? Відштовхуючись від дати прийняття Парламентом рішення про призначення чергових виборів? У нас є міста, до яких відноситься і Мукачево,  з кількістю виборців близько 90 тисяч - 89 999 виборців або 90 001 виборець. На мою думку, одні міські виборчі комісії будуть вирішувати від дати призначення виборів Верховною Радою. Інші – від дня початку виборчого процесу. Треті – ще від чогось іншого. Єдиного уніфікованого підходу тут, на жаль, немає. Це є один з недоліків Виборчого кодексу.

Чи будуть вибори до районних рад?

 Звертаю увагу, що у кодексі є статті, які будуть конфліктувати з Конституцією - це стосується виборів до районних рад у громадах, межі яких збігаються з районами.

У частині проведення місцевих виборів, особливо до районних рад, кодекс недопрацьований так само, як не доведена до кінця сама реформа з децентралізації.

Уявім собі район, в якому всі громади об’єдналися в одну територіальну громаду. Відповідно до Конституції обирати районну раду треба, але за законом її обрати вже не можна. Я думаю, що подібні конфліктні ситуації треба моделювати, аналізувати. Вони можуть бути й на виборах до обласних рад.

 

Чи потрібні в такому випадку районні ради й чи не потрібно робити відповідні зміни до Конституції України?

Серед правників ведуться розмови про те, чи потрібні районні ради після завершення реформи з децентралізації. Можу сказати одне, що так чи інакше вибори до райрад у жовтні цього року відбудуться. Адже навіть якщо зміни до Конституції внесуть, то вони наберуть чинності не раніше 1 вересня. У цей час місцеві вибори вже будуть призначені.

 

А як бути, коли створені об'єднані громади, до складу яких входять населені пункти з двох, а то і трьох районів?

 Дійсно, а як бути? Виникає питання: до яких районних рад від цих громад будуть обирати представників? Яким чином формувати округи на виборах депутатів обласних рад?

 Я веду до двох важливих речей, які повинна зробити Верховна Рада.

Перше – навести лад з районами в Україні. Друге – прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій. Але про це вже поговоримо наступного разу.

Крім того, з  наведеного аналізу Виборчого Кодексу ми приходимо до висновку. що Виборчий кодекс, в частині місцевих виборів по мажоритарній системі,  має масу недоліків та правових колізій. що з моєї  точки зору, як юриста, робить його,  кажемо прямо,  юридично недолугим. Запропонована модель місцевих виборів має  ряд абсолютно нечітких юридичних аспектів, які породять  не тільки чисельні судові спори, а  й будуть в самому суспільстві та його громадян   викликати сумнів у таких виборах. Тому,  як мене,  слід невідкладно вносити зміни до цього Виборчого кодексу, який  має масу правових колізій. Зробити його таким,  щоб  місцеві вибори носили легітимний характер та відповідали волевиявленню виборців.

Після циклу публікацій,  в якому я аналізуватиму цей Виборчий кодекс,  я планую одну публікацію  присвятити пропозиціями щодо змін до нього.

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 258

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама