Четвер, 19 вересня 2019 15:45

Днесь Александеру Павловичу - 200 (відео)

Днесь Александеру Павловичу - 200 (відео)
Александер Павлович - русинськый поет, публіцист, фолклорист, общественный діятел. Родив ся 19 септембра 1819 рока у с. Шариському Чорному (днесь район Бардейова на Прешовщині) у многодітнуй фамилії греко-католицького сященника.

Коли му исповнило ся 4 рокы, товды умер отець, а у 10 рокув Александер втратив матір и обстав ся круглым сиротов. По сьых трафунках будущый поет пару рокув жыв у Галиції в вуйка Ивана. Начальну школу кончив у Галиції, по чому перебрав ся на Прешовщину до иншого свого родича Йосифа. Сі вандровання похоснували му, бо вун свободно владів кроме рудного русинського языка польськым и словацькым.
По конченю гимназії Павлович поступив у Трнавську духовну семінарию. Ошколованя у семінарії дало му знаня из латинського и німецького языкув. Именно туй, у Трнаві, Павлович познакомив ся из вызнамныма діятелями словацького ренесанса Яном Палариком и Мартином Гаталов. У семінарії вун перейняв ся идеями словянської єдности.
По посяченю у сященникы Павлович дустав фару у селі Комлоші (Хмелева), а потому познакомив ся из будительом карпатськых русинув Александером Духновичом. Вплив посліднього став судьбоносным діла Павловича. Од Духновича вун перебрав идею про єдиный російськый народ и зачав изучати російськый язык.
Свого первого стиха «Гори, гори зелененькі, як вас не видати…» присятив скоро померлым нянькови и мамці. Уже у стихах студентськых рокув выказав велику любов до рудного народа, котрому вірным обстав ся подовж цілого житя.
У своюй творчости выступив ги активный поборник єдности словян. «Чтобы реки словянской жизни слилися в одно море», — заявив вун у стихови «Дума об отамане Подкове». За житя опублікував лем єден зборник — «Песник для маковицкой русской детвы» (1860). Зборник «Венец стихотворений» выйшов по смерти А.Павловича у 1920 р.
Величезный вплив на А. Павловича вчинив А. Міцкевич. Щи у 1845 р. вун почав писати «руські и польські стихы».
Пуд час ошколованя у Трнаві формувало ся го поетичноє видіня світа. У 1847 р. Павлович написав «Стан бідного селянина» — поему глыбокого зміста, великої силы и поетичеськоі красы.
Александера Павловича восхищала діятелность мадярського революційного поета Ш. Петефі. Дакотрі стихы го (гражданська лірика) наслідувуть поезії именно знамого мадяра.
Великый позур вподовж усього свого житя А.Павлович приділяв фолклору русинув Карпат. Вун сам записував усні народні творы, поощряв иншых до їх збираня, выступав за їх публікацию. А. Павлович розпозіровав досліженя народного житя ги патріотичеську діятелность, што посвідчує историчеськое коріня културы народа. Вун першый меже русинами зробив паспортизацию записув образцюв народної творчости, чим заклав фундамент фолклористичної наукы.
Павлович оддав свої фолклорні записы Я. Головацькому, котрый напечатав їх у чотыритомному зборнику «Народні пісні Галицькоі й Угорськоі Руси». Його записы народных співанок опубліковав и польськый ученый Янота (Краков, 1862).
Діла дітий А. Павлович написав стихы ( «Песник для маковицкой русской детвы»,1860), котрі містять майважні педагогійні наговорьованя про правилноє їх ошколованя и поведінку, про любов до фамилії, до старшины, до свого народа.
Из 1850 рока дакотрый час Павлович выконував обязаности архіваріуса в єпархіальнуй канцелярії у Прешові. У тот же час вун сотрудничав из рокашом русинськых літераторув «Литературное заведение пряшевское».
Мавучы дяку обстати ся из свойым народом, Павлович одказав ся од престижного міста в Кошицькуй гимназії и подовж 13 рокув исповняв обязаности сященника у селі Біловежа на Маковиці. Сьому крайови вун присятив свої стихы и етнографічеські изглядованя. Из 1864 рока и до смерти Павлович трудив ся парохом у Свиднику.
Умер народный будитель 25 децембра 1900 р. у Вышньому Свиднику.

На изображении может находиться: 1 человек


А. Павловича "Отечественна любовь подкарпатскихъ Русиновъ",
Господи! Благословляй
Нашъ Карпатский милый край!
Его горы, равнины,
Всі племена, родины.
Боже! Дай, бы, якъ рай,
Счастливъ былъ карпатский край!

Отче мира! Изливай
Благодать на милый край!
Помози честно жити,
Отечество хранити!
Господи, защищай
Нашъ родимый милый край!

Юрий Шипович

Медіа

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 83

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама