Неділя, 21 січня 2018 19:01

Михайил Андрелла – русинськый сященник и писатель-полеміст (на русинській мові)

Михайил Андрелла – русинськый сященник и писатель-полеміст (на русинській мові)
У 1646 рокови в Ужгородському замкови Другетув была вчинена Ужгородська уния, котру пудписали 63 сященникы из изра (тисячі) кликаных парохув. На Пудкарпатю почав ся довгый и тяжкый процес перехода у греко-католицтво, котрый розтяг ся почти на сто рокув и розділив подкарпатськых русинув за релігійным принципом на два вражеські таборы.

И у сюй борьбі найшли ся лідеры як из єдного бока, так из другого. Єдным из тых, тко до кунця отстойовав Православя быв сященник Михайил Андрелла, якого за жытя прозывали Оросвиговським, Миговков, Феодулом и Христодулом.
Коли ся родив М.Андрелла точно не ясно, бо дату рожденя вырахововуть лем за текстом його роботы «Оборона». Тому называвуть то 1637 рук, то 1639. Айбо точно ясно, што появив ся вун на світ у селови Росвигово пуд Мукачовом у фамилиі вадь худобного селянина, вадь священика ци дяка. 

Фото Юрия Шиповича.
Ошколововав ся вун у Відньови (бизувно, у єзуітськуй семинариі «Познанеум», а май пуздно – у Презбурзі и Трнавськум єзуітськум універзитетови. По тому робив у пресвітером у Сату-Маре (днешня Румуния).
У 1669 рокови М.Андрелла порыває из унійов и вступає у борьбу против вчорашньых єдиномышленикув. Точна причина отхода го од греко-католицизма до днесь не знама. 
Мавучи перфектноє ошколованя, вун у дебатах из єзуітами фурт перемагав. Про своє преймущество Андрелла писав: «Они, римлянове, не могут моє прочитать писмо, я могу, слава Богу, и римскоє, угорскоє, греческоє, еще и польського троха, мало».

Фото Юрия Шиповича.


За отход от уніі М.Андрелла быв жорстоко переслідованый церьковльов: взяли го вєдно из братами у арешт и в ланцах довгый час держали в подвалах Мукачовського замка. У свойих роботах «Логос» и «Обороны» вун пише про мукы и збыткованя, вчинені му и котрі вдало му ся пережыти. Айбо вун до кунця свойих днюв быв твердым православным и держав «стару віру».
Обзеравучи ся на то, што М.Андрела быв єдным из первых вызнамных писатильов Пудкарпатя, мож сміло говорити про не хоть-якый творчеськый талант сього челядника. Його творы читаво похожі на творы украйинця И.Вишенського, а у дачому йих и перевершовуть. М.Андрелла оказав ся валовшным урокашити юмор, сатиру, безпощадный сарказм и майстерськы йих схосновати.
Умер Михайил Андрелла у селі Іза не Марамороші в 1710 рокови. На страницях єдноі из церковных книжок села быв зробленый запис: «рока 1710 вмер священо-иерей Михаил, званый народом Миговк»
PS. Видко є знаковым, што именно туй, у Ізі, на зачатру 20 сторуча и почало ся новоє наверненя люди у Православя, што привело до двох марамороськых судовых процесув и межиконфесійных конфліктув, котрі ся протягли аж до 40-х рр. 20 ст.

Юрий Шипович

Оцініть матеріал!
(4 голосів)


Переглядів: 257

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама